Бє́лгородська о́бласть (історично Бі́лгородська о́бласть, Білогоро́дчина, Білгоро́дщина; ) — область Російської Федерації, що розташована в Центральній Росії на 500—700 км на південь від Москви, на кордоні з Україною. Майже вся територія області (крім п'яти північних районів) належить до української національної території. У сучасних межах Бєлгородська область існує з 6 січня 1954 року. Обласний центр — місто Бєлгород.

Географія

Загальні відомості Бєлгородська область входить до складу Центрально-Чорноземного економічного району й Центрального федерального округу Російської Федерації. На півдні й заході вона межує з Луганською, Харківською й Сумською областями України, на півночі й північному заході — з Курською, на сході — з Воронезькою областями Росії. Загальна довжина її кордонів становить близько 1150 км, з них з Україною — 540 км.Площа області становить 27 134 км², довжина з півночі на південь — близько 190 км, із заходу на схід — близько 270 км. Область розташована на південно-західних і південних схилах Середньоросійської височини в басейнах річок Дніпра й Дону, у лісостеповій зоні на піднятій горбистій рівнині із середньою висотою над рівнем моря 200 м. Найвища точка 277 м над рівнем моря — перебуває в Прохоровському районі. Найнижча — у долинах річок Оскола й Сіверського Дінця. Територія порізана балками, ярами, по яких розкидані діброви.

Гідрографія Область належить до маловодних: річками, озерами, болотами зайнято близько 1 % її території. Тут протікає більш як 480 малих річок і струмків. Найбільш великі з них на північному заході — Сіверський Донець, Ворскла, Ворсклиця, Псел, у східних районах — Оскіл, Тиха Сосна, Чорна Калитва, Валуй. Загальна довжина річкової мережі — 5000 км. Крім того, в області налічується 1100 ставків і 4 водоймища.

Клімат Клімат помірно континентальний з досить м'якою зимою зі снігопадами й відлигами й тривалим літом. Середня річна температура повітря змінюється від +5,4 °C на півночі до +6,7 °C на південному сході. Найхолодніший місяць — січень. Безморозний період становить 155—160 днів, тривалість сонячного часу — 1800 годин. Ґрунт промерзає й нагрівається до глибини 0,5­­­–1 м. Опади нерівномірні. Найбільша їхня кількість випадає в західних і північних районах області й становлять у середньому 540—550 мм. У східні й південно-східні в окремі роки меншає до 400 мм.

Фауна Фауна Бєлгородської області лучно-степова. Особливу неповторність фауні надають кальцефільні зоокомплекси, пов'язані із крейдовими відкладеннями. Фауна Білгородської області нараховує за різними оцінками від 10 до 15 тисяч видів. Близько 10 % видів тварин перебуває під охороною держави. 50 видів включено до списку Червоної Книги.

Налічується близько 279 видів птахів, у тому числі 152 гніздових. Найбагатшими є ряди: горобцеподібних (111 видів); кулики (45 видів); гусеподібні (до 30 видів); денні хижаки (21 вид).

Чисельність мисливських тварин приблизно становить: лось — 387; олень — 501; сарна — 4474; кабан — 2574; заєць сірий — 18361; лисиця — 3856; куниця — 2025; тхір — 1120; вовк — 36. Щорічна чисельність мисливських тварин залишається стабільною.

Флора Рослинний покрив області відбиває риси північного лісостепу, для якого характерне чергування лісів з луковим степом. Вона представлена двома типами рослинності — зональної й екстразональної. Зональна рослинність — це плакорні діброви (221 вид) і степові луки (211 видів). Екстразональна рослинність — це луки (232 види), види чагарників і узлісь (161 вид), фітоценози крейдових оголень (93 виду) і синатропні спільноти (192 виду). У цілому флора області нараховує 1284 види. Лісистість області становить 9,8 %. Більш як 800 га лісових масивів, де зустрічаються рідкісні види тварин і рослин, віднесені до територій, що охороняються.

Корисні копалини Виявлені й у різному ступені розвідані великі родовища бокситів, апатитів, мінеральних підземних вод (радонових і лікувально-столових), численні родовища будівельних матеріалів (крейди, піску, глин і ін.). Відомі прояви золота, графіту й рідкісних металів. Є географічні передумови для виявлення платини й інших корисних копалин.

Земельні ресурси Земельні угіддя становлять 2713,4 тис. га, більше 70 % яких — чорноземи. На душу населення припадає 1,43 га сільгоспугідь, у тому числі ріллі — 1,1 га, Природні ліси й лісопосадки займають 248,3 тис. га — 12,5 % території області. Загальні запаси деревини — 34,3 млн м³.

Історія

Бєлгородська область — один із наймолодших регіонів Російської Федерації. Область у своїх нинішніх адміністративно-територіальних кордонах була утвореною 6 січня 1954 року. Разом з тим Бєлгородщина — це стародавній край з багатою історією.

На рубежі XVI—XVII століть для надійної охорони російських володінь була споруджена суцільна лінія військових укріплень — Бєлгородська оборонна лінія, яка простягнулася майже на 800 кілометрів. Бєлгород став військово-адміністративним центром, у якім стояв Великий Бєлгородський полк.

У 1727 році була утворена Бєлгородська губернія, яка проіснувала до 1779 року. Вона займала землі не тільки сучасної Бєлгородщини, але й території нинішніх Курської, Орловської, частково Брянської й Харківської областей. Мала губернія й свій герб, який тепер є гербом Бєлгородської області.

Виникнувши як форпост на південних рубежах Росії, Бєлгородщина вписала у свою історію чимало героїчних сторінок. За подвиги в битві під Полтавою Петро I подарував воїнам Великого Бєлгородського полку прапор.

На Бєлгородській землі в роки німецько-радянської війни відбувся знаменитий Прохоровський танковий бій, що став відправною точкою перемоги над фашистською Німеччиною. На згадку про нього в епіцентрі Вогненної дуги на Третьому ратному полі Росії — Прохоровському — спорудять Пам'ятник Перемоги — Дзвіниця, а в самому селищі на народні пожертви споруджено Храм святих апостолів Петра й Павла.

В ході російського вторгнення в Україну, в області з 2022 року відбувались бої на кордоні. У травні 2023 року губернатор Бєлгородської області Гладков заявив, що в область проникла українська «диверсійна група». Українські ЗМІ ідентифікували ймовірні групи як легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус. Підрозділи заявили, що «повністю звільнили» населений пункт Козинка області та увійшли до Грайворона https://www.bbc.com/ukrainian/articles/clm9jp1jn83o.

Населення

Загальні характеристики Населення — 1 482 025 осіб (2025) Густота населення — 54,62 осіб/км² (2025) Питома вага міського населення — 67,7 % (2022) Природний рух населення, на 1000 осіб: −7,6 (2020) Народжуваність, на 1000 осіб: 8,0 (2020) Смертність, на 1000 осіб: 15,6 (2020) Середнє число дітей на одну жінку — 1,075 (2025) Середня очікувана тривалість життя, років: 70,67 (чоловіки — 66,54; жінки — 74,66) (2021) Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1168 (2017)

Етнічний склад населення Етнос1926193919591989200220102021Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Осіб%Росіяни 932 37457,51 270 33987,81 151 51793,91 280 45792,91 403 97793,31 404 65394,41 234 33895,3Українці 683 24542,1169 69511,768 2305,675 1455,557 8463,841 9142,815 4811,2Вірмени2350,02480,01 4880,17 8240,57 5880,54 9310,4Інші5 6650,46 8610,56 3260,521 1851,535 0542,334 3592,340 6383,1Не вказали етнос7–12–6 919–44 012–245 098– +Етнічний склад населення районів Бєлгородської області (%, 2010) росіяниукраїнцівірменим. Бєлгород94,13,40,5Губкінський район96,61,60,2Старооскольський район95,22,30,7Алєксєєвський район97,11,30,3Бєлгородський район92,04,80,5Борисовський район93,53,10,4Валуйський район95,22,00,5Вейделєвський район94,72,90,3Волоконовський район95,31,70,8Грайворонський район91,74,40,8Івнянський район94,02,31,3Корочанський район92,92,70,2Красненський район97,21,20,1Красногвардєйський район97,61,00,5Красноярузький район91,83,10,4Новооскольський район94,12,40,3Прохоровський район90,62,90,6Ракитнянський район93,82,40,4Ровенський район91,56,90,6Чернянський район94,21,90,8Шебекинський район93,23,50,7Яковлевський район93,43,50,3Бєлгородська область94,42,80,5

Мови Основна й офіційна мова спілкування на території області — російська. За даними перепису населення 2020—2021, 1 335 922 осіб вказали, що використовують у повсякденному житті російську, 13 697 — англійську, 3 761 — українську, 3 262 — турецьку, 3 162 — німецьку, 2 154 — вірменську, 1 516 — азербайджанську. Про володіння українською мовою заявило 11 888 осіб.

Адміністративно-територіальний поділ До складу області входять 21 район, 6 міст обласного підпорядкування Алексєєвка, Бєлгород, Валуйки, Старий Оскол, Губкін, Шебекіно) і 4 міста районного підпорядкування (Грайворон, Новий Оскол, Короча, Строїтель), 20 селищ міського типу, 1592 сільських населених пункти. Адміністративний центр — місто Бєлгород.

Райони Алексєєвський район Бєлгородський район Борисовський район Валуйський район Вейделєвський район Волоконовський район Грайворонський район Івнянський район Корочанський район Красненський район Красногвардєйський район Красноярузький район Новооскольський район Прохоровський район Ракитянський район Ровенський район Старооскольський район Чернянський район Шебекинський район Яковлевський район

Міста Бєлгородської області +Населені пункти Бєлгородської області з чисельністю понад 10 тисяч осіб (2025) Бєлгород 321 761 Дубове 16 101 (2021) Старий Оскол 215 937 Чернянка 14 499 Губкін 83 150 Стрілецьке 14 345 Шебекіно 38 925 (2023) Майський 14 143 (2021) Алексєєвка 35 793 Таврово 13 592 (2021) Валуйки 32 265 (2023) Борисовка 12 204 (2023) Разумне 28 878 Ровеньки 10 579 Сєвєрний 24 488 Волоконовка 10 115 Строїтель 23 443 Ракитне 10 046 (2024) Новий Оскол 18 065

Влада

Економіка

Бєлгородщина — високорозвинений індустріально-аграрний регіон, економіка якого спирається на колосальні багатства надр і унікальні чорноземи. В області зосереджене більш ніж 40 відсотків розвіданих запасів залізних руд країни.

Торгово-економічні зв'язки Бєлгородська область традиційно мала й має міцні зв'язки з економікою й агропромисловим комплексом сусідньої України. Незважаючи на невеликі розміри, на область припадає п'ята частина сучасного товарообороту РФ і України.

Транспорт Через Бєлгородську область проходять найважливіші залізничні й автомобільні магістралі міждержавного значення, що з'єднують Москву з південними районами Росії й Україною, у тому числі федеральна автотраса М2 «Крим» і залізнична магістраль Москва — Харків — Севастополь. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить 694,6 км, довжина автомобільних доріг із твердим покриттям (включаючи відомчі) — 8,5 тис. км або 87,7 % від загальної довжини.

Освіта

Культура

Особистості

Примітки

Джерела

Офіційний сайт губернатора й уряду Бєлгородської області Бєлгородська обласна Дума. Офіційний сайт Бєлгородська область на карті Світ Бєлогор'я. Інформаційно-аналітичний портал Бєлгородської області Новини Бєлгородської області Авторський проект Костянтина Битюгина «Історія Бєлгородської області» Сайт суспільного телебачення Бєлгородської області Фото Сайт Бєлгорода «Наш форум» — територія вільного спілкування бєлгородців cgi-bin/allrussia/v3_index.pl?act=reg&id=31 Бєлгородська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» «Словники України on-line» Слобожанська хвиля. Навчальний посібник-хрестоматія з української літератури"(у співавторстві).-Донецьк: Східний видавничий дім.  2005. — 280 с.