Криве над Сяном — давнє бойківське село на історичних українських землях ще з часів України-Руси. Зараз терени села є в кордонах сучасної Польщі: ґміна Літовища, Бескидський повіт (центр повіту Устріки Долішні), Прикарпатське воєводство (центр воєводства Ряшів).

Назва Село називається Криве [Kryve], а у повній формі Криве над Сяном.

У польській мові уживають написання Krywe, а у повній формі Krywe nad Sanem.

Не можна виключати, що назва села пішла від назви потічка Кривець, обабіч берегів якого були хати села.

В усному мовленні місцеві автохтони українські бойки називали село як Криви, що є характерно для бойківського діалекту української мови, коли ненаголошену букву "е".вимовляли як "и". Казали "люди з Кривих", "поїхати до Кривих".

У написанні назви села латинськими буквами польською мовою або німецькою писали назву села як "Krywe".

У Австрійських документах кінця XVIII століття та цілого XIX століття часто уживали для точного означення, про яке саме Криве йдеться, назву сусідніх сіл як Затварниця [Zatvarnycia], Гільське[Hil's'ke], Творильне[Tvoryl'ne] і навіть Дверник [Dvernyk], який був аж за Затварницею: Krywe ad Zatwarnica, Krywe ad Dwernik, Krywe bei Hulskie, Krywe ad Tworylne.

Примітно, що назви українських сіл Затварниця, Гільське, Дверник у Австрійських документах, писаних німецькою мовою, писали згідно їхнього написання польською мовою. Форму написання українських сіл русЬкою (нині українська) мовою у Австрійських документах не уживали.

1977 року влада Польської Народної Республіки, змінюючи українські назви на польські, перейменувала назву села на "Krzywe".

2005 року було проведено референдум, на якому 100% жителів села, а було їх 2 особи, шановне подружжя Майстеркових: Пан Станислав і Пані Антоніна, проголосували повернутися до старої назви Криве - Krywe.

Історія Першу згадку про село датують 1526 роком, як власність роду Кмітів. Село було засновано на волоському праві з 1502 року. Ймовірно, поселення існувало раніше на руському праві і було закладене за часів Русі. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії.

Словник географічний Королівства Польського та інших держав слов'янських, 1880 року, про село КРИВЕ над СЯНОМ: "Село Криве за Творивним міститься на лівому березі річки Сян, у повіті Лісько, на висоті 506 м над рівнем моря. В селі існує греко-католицька парафія з церквою. Римо-католицької парафії та костела у селі немає. Мешканці Кривого римо-католицького віросповідання належать до римо-католицької парафії у с Полянки. Уряд поштовий міститься у с. Хревть. Південні терени села то є великі лісові бори, переважно букові, які густо вкривають там гори. Найвища гора на південних теренах Кривого — гора Магура Кривицька, її вершина Столи сягає 967 м над рівнем моря. На північних теренах села, на правому березі Сяну тягнеться заліснене гірське пасмо Вотрит, окремі вершини якого сягають висоти 846 м над рівнем моря. Ґрунти не є надто придатні для сільськогосподарської праці, тож обробок землі вимагає багато праці і догляду. На 1880 рік у селі мешкає 403 мешканці. З них 6 осіб мешкає у панському дворі, а 397 у самому селі. Власник панського маєтку — Микола Писарчук, греко-католик (русин). З 403 мешканців Кривого на 1880 рік — 329 мешканців греко-католицького визнання (себто русини); 74 мешканці римо-католицького визнання (поляки і русини). Інакше сказати, у Кривому на 1880 рік — 81,64% греко-католиків (русини); — 18,36% римо-католиків (поляки і русини). Панський маєток у Кривому обіймає 334 морги ріллі, 77 моргів луків та городів, 159 моргів пасовищ і 1 154 морги лісу. Селянські наділи разом обіймають 476 морги ріллі, 246 моргів луків та городів і 215 моргів пасовищ. На Заході Криве межує з селом Творивне. На Сході — з селом Гільське.

У 1919-1939 рр. входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 рр. — ґміна Затварниця). На 01.01.1939 р. в селі проживало 670 мешканців, з них 620 українців, 30 поляків і 20 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 42..

Після Другої світової війни українське населення піддане етноциду. 6 червня 1946 р. 18 родин (84 особи) насильно виселені Військом польським із села на територію СРСР — гнали пішки до станції Устрики Долішні, два тижні тримали під відкритим небом і 23.06.1946 повезли через Дрогобич ешелоном № 11 у Херсонську область. Близько 450 осіб в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані через станцію Лукавиця на понімецькі землі, ще близько 40 осіб уникнули депортації і перейшли Сян на радянський бік коло сіл Райське-Студенне.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Кадастрові зони Австрійський кадастр 1852 року подає 5 кадастрових зон на терені громади Криве над Сяном:

1) Огороди [Ohorody];

2) Магура [Mahura];

3) Галів [Haliv];

4) Щовб [Ščovb];

5) Вотрит [Votryt].

"Огороди". Ця кадастрова зона складає осердя терену громади Криве. Вона займає центральне місце. В цій зоні обабіч потічка Кривець були усі забудови села, номери яких починали лік від берега Сяну і зростали в сторону джерел потічка Кривець. Archiwum Państwowe w Rzeszowie oddział w Sanoku, Zespół 147, Sygn.19, „Grenzbeschreibung der Gemeinde Krywe bei Hulskie”, 1852.

"Магура". Ця кадастрова зона міститься на Півдні терену громади Криве. Основу цього урочища складає гора Магура Кривицька (верх Столи, 976 м) з її лісами. Уся гора Магура Кривицька входить до складу громади Криве. При південних стопах гори Магура Кривицька бере свої початки потічок Творинчик, який оминає Магуру Кривицьку з Заходу і несе свої воді на Північ до Сяну.

"Галів". Ця кадастрова зона міститься на Заході терену громади Криве і складає кордон із селом Творильним.

"Щовб". Ця кадастрова зона міститься на Сході терену громади Криве і складає кордон з селом Гільським.

"Вотрит". Ця кадастрова зона міститься на Півночі терену громади Криве на правому березі річки Сян і тягнеться від правого берега річки Сян до головного хребта пасма Вотрит. На пасмі Вотрит громада Криве має кордони з громадами сіл: Творильне на Заході, Хревть і Середнє Мале на Півночі (лінія кордону пробігає хребтом пасма Вотрит), Гільське на Сході.

Церква Св. Параскеви Перші згадки про церкву в селі датуються 1589 роком. Муровану будівлю церкви зведено 1842 року. В 1916 відремонтована і частково перебудована. Була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р. — Лютовиського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ. До парафії також належали села Творильне і Гільське. Зараз — занедбана, без даху. Дві ікони з Кривого знаходяться в музеї в Сяніку: Успіння Богородиці (XVII/XVIII ст.) і св. Юрія (XVIII ст.).

Примітки

Література і посилання https://www.facebook.com/KryvyNadSianomNasheRidneSelo https://www.apokryfruski.org/wp-content/uploads/2010/09/SpisDeportowanychwAkcjiWisla.pdf https://www.apokryfruski.org/wp-content/uploads/2010/09/Списки_кривчан_загальні.pdf https://bojky.wordpress.com/tag/криве-над-сяном/ https://www.nasze-slowo.pl/за-10-років-у-кривому-над-сяном/ https://web.archive.org/web/20150810152428/http://bojkosvit.com/vyselennya-bojkiv-z-nad-syanu-z-hilskoho-zatvarnytsi-kryvoho-i-tvoryvnoho/ https://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/represiie-proti-cerkvi/spisoksvasenikivakibulivbitizakatovaniabopomerlizgoloduvsibirskihtaborah-6avtorkozakmihajlo

Апокриф руський