Надія Гаврилюк — українська поетеса, літературознавиця.
Біографія
Надія Іванівна Гаврилюк народилася 1979 року в Чернівцях. Дошкільні роки минули в Теребовлі Тернопільської області, де Надія закінчила два початкові класи середньої школи. Подальшу освіту здобула в Києві.
Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидатка філологічних наук з фаху «теорія літератури».
Творчість Поезія Надії Гаврилюк наснажена сонячною енергією любові та християнською містикою. Її поетичний стиль позначений неокласичним кларизмом, нахилом до точної рими і строфічною винахідливістю.
Художній доробок поетеси складають збірки віршів:
«Щемить душа моя, щемить» (К.: Фенікс, 2001); «Долання меж» (К.: Фенікс, 2008); «Танго хуртовини» (К.: Фенікс, 2013); «Еверест любові» (К.: Фенікс, 2014); Nadija Hawryluk, «Esperanto», tłumaczenie z j. ukraińskiego Tadeusz Karabowicz (Lublin: Wydawnictwo Episteme, 2017); «Дольки днів» (Дрогобич: Коло, 2017); «У крапельці роси» (Дрогобич: Коло, 2018); «Рентген у позачассі» (Дрогобич: Коло, 2019); «Невтрачене колишнє» (К.: Ярославів Вал, 2021; 2-ге вид. -- 2024); "В обличчя" (К.: Ярославів Вал, 2022); "Я нічого не боюся" (К.: Ярославів Вал, 2024; вірші для дітей).
Її лірика звучала в ефірі Радіо «Культура», «Радіо Марія».
На слова Надії Гаврилюк створено пісні:
"Романс" (автор музики і виконавець — харківський бард Микола Воловик); "Осінній етюд" (автор музики і виконавець — Юлія Муржак; м. Кам'янець-Подільський); "Кожен до кохання доростає" (автор музики і виконавець — Тетяна Мирошнеченко; м. Київ); "Жито" (автор музики і виконавець — Віктор Сидоренко, м. Харків); "Моя душа" (автор музики і виконавець — Віктор Сидоренко, м. Харків).
Поезію перекладено англійською, данською, іспанською, польською, румунською, турецькою, угорською, фінською, французькою.
Наукова діяльність 2005 року захистила кандидатську дисертацію «Український поліметричний вірш: природа і тенденції розвитку». Нині — Старша наукова співробітниця Відділу теорії літератури і літературної критики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України. Працює в галузі віршознавства, досліджує проблеми рецепції. Авторка монографії «Український поліметричний вірш» (К.: Фенікс, 2009), першого в українському віршознавстві системного дослідження, присвяченого проблемі поліметрії, де простежено розвиток української поліметрії від джерел (народнопісенна поліметрія та нерівноскладовий книжковий вірш XVII–XVIII ст.) і посталої на їх основі творчості найбільшого майстра поліметрії ХІХ ст. — Тараса Шевченка — до поліметричних експериментів поетів ХХ–ХХІ ст. — Андрія Малишка, Івана Драча, Миколи Бажана, Григорія Чубая, Юрія Андруховича та Сергія Жадана. Авторка монографії: «Під плахтою неба: поезія Віри Вовк» (Дрогобич: Коло, 2019), присвяченої вивченню поезій Віри Вовк 2000-х років з погляду символіки. Поезію Віри Вовк розглянуто в єдності з біографією авторки та у зв’язку з окремими творами її прозового доробку. Авторка монографії: «Віршів золотий політ: поезія Світлани Короненко» (Київ: Ярославів Вал, 2021), присвяченої аналізу поезій Світлани Короненко з погляду тематики, літературно-мистецького підтексту, жанрів та метрико-ритмічних параметрів вірша. Поетичний доробок Світлани Короненко розглянуто цілісно із застосуванням герменевтичного методу. Авторка монографії: «Бачить далі, аніж зір: поезія Павла Мовчана» (Київ: Ярославів Вал, 2024), присвяченої аналізу поезій Павла Мовчана крізь призму філософських понять, визначальних для поета: стихій (вода, земля, вогонь, повітря, ефір), часу, простору, голосу, слова, пам’яті, людини.
«Український поліметричний вірш: природа і тенденції розвитку» (2009); «Під плахтою неба: поезія Віри Вовк» (2019) «Віршів золотий політ: поезія Світлани Короненко» (2021) «Бачить далі, аніж зір: поезія Павла Мовчана» (2024)
Відзнаки
Лауреатка Премії НАН України для молодих учених (2010) за монографію «Український поліметричний вірш».
Стипендіатка Президента України (2011—2012).
Лауреатка Премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики (2020).
Лауреатка Всеукраїнського поетичного конкурсу «Вітер змін» (2012), Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград — 2012».
Лауреатка Літературної премії імені Володимира Свідзінського (2020) за поетичну книжку «Рентген у позачассі» (Дрогобич: Коло, 2019).
Посилання
Поезії Надії Гаврилюк на сайті «Український Центр» Поезії Надії Гаврилюк на сайті «Поетика» Сторінка Надії Гаврилюк на сайті Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Перелік літературознавчих публікацій Надії Гаврилюк