Жан Епштейн (; 25 березня 1897, Варшава — 2 квітня 1953, Париж) — французький кінорежисер, теоретик, критик.
Біографія Жан Эпштейн народився 1897 році у Варшаві. Більшу частину свого життя провів у Франції, де з 1922 року і почав свою творчу діяльність в кіно.
Брат сценариста і режисера Марі Епштейн (1899–1995).
Творчість Жан Епштейн один з перших французьких режисерів спробував підійти до кінематографу з точки зору теорії і визначити його місце серед інших мистецтв. Його перша книга «Поезія сучасності — новий етап в розвитку свідомості» вийшла у 1921 році, а остання, «Дух кіно» видана посмертно у 1955-му.
Основні положення естетичної концепції Епштейна склалися під найсильнішим впливом інтуїтивізму і сюрреалізму.
Епштейн зробив спробу застосувати теорію «тривалості» Бергсона, до аналізу кіномистецтва. Він стверджує, що кіно, на відміну від інших мистецтв, здатне передати потік буття. Кіно звільняє сприйняття від схематики інтелекту, повертаючи сучасній людині безпосереднє і наївне почуття життя.
На початку своєї творчої діяльності Ж. Епштейн, перебуваючи під сильним впливом Л. Деллюка, прагнув наслідувати його і наслідувати принципи «фотогенії». Прикладом можуть служити дві його перші стрічки — «Вірне серце» і «Прекрасна нівернезка». До постановки цих фільмів він працював асистентом у режисера Ж. Бенуа-Леві.
«Вірне серце» (1923) прийнято вважати найбільш характерним фільмом, що відбиває програмні установки Епштейна.
Продовжує свої пошуки Епштейн у «Прекрасна нівернезка». В цьому фільмі можна помітити характерні риси нового напряму, названого з легкої руки Марселя Л'Ерб'є «Авангардом» французького кіно.
Фільмографія
1922 — Пастер / Pasteur, спільно з Жном Бенуа-Леві 1922 — Червона таверна / L'auberge rouge 1923 — Вірне серце / Coeur fidèle 1923 — Прекрасна нівернезка / La Belle Nivernaise 1924 — Лев моголів / Le lion des mogols 1924 — Краплі крові / Une goutte de sang 1924 — Афіша / L'affiche 1926 — Пригоди Робера Макера / Les Aventures de Robert Macaire 1926 — Мопра́ / Mauprat 1927 — Шість і десять з половиною / Six et demi onze 1928 — Падіння дому Ашерів / La chute de la maison Usher 1929 — Кінець землі / Finis terrae 1931 — Золото моря / L'or des mers … 1947 — Хазяїн вітрів / Les Tempestaire 1948 — Вогні моря / Les Feux de la mer
Твори Le cinématographe vu de l'Etna. P., 1929 La photogénie de l'impondérable. P., 1935 Esprit du cinéma. P., 1955.
Джерела
Комаров В. История зарубежного кино. Т. 1. Німе кіно. — М.: Искусство, 1965 Кино: Энциклопедический словарь/Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др.- М.: Сов. энциклопедия, 1987.- 640 с., 96 л. ил.
Посилання