Папі́рня — село в Україні, у Білобожницькій сільській територіальній громаді Чортківського району Тернопільської області. Адміністративно було підпорядковане Буданівській сільській раді.

Поштове відділення — Буданівське. До Папірні приєднано хутори Драбове і Плютове.

Населення — 244 осіб (2007).

Поблизу села зростає Папірнянська діброва.

Географія Через село тече річка Некрасів, ліва притока Серету.

Історія

Папірня в Кобиловолоках-Млиниськах пана Рафала Скарбка (місцезнаходження колишньої папірні)

Назва села Папірня утворилась від папірні — підприємства з виробництва паперу, що функціонувало в другій половині XVIII століття біля села Кобиловолоки на Тернопільщині.Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях (XVI — поч. XX ст.). — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 41. Папірню в Кобиловолоках заснував в 1765 році великий землевласник Рафал Людвік Скарбек. Папірня містилася на потоці Накрасів, що бере початок з джерела Біла Криниця і впадає в річку Серет. Після 1791 року папірня занепала і невдовзі була ліквідована, оскільки в пізніших документах більше не згадується.Мацюк О. Папірні доби феодалізму та їх водяні знаки (1–3) // Наша культура. — Варшава, 1976. — № 10 (246), 11 (247), 12 (248). Підтвердженням цього є контракт з родинного архіву Скарбків на оренду папірні, складений паном Рафалом Скарбком i майстром Яковом Ольшевським в 1765 році.

В оригіналі: «Niżej na podpisie wyrażony Jakub Olszewski, Majster kunsztu papierniekiego znam tym kontraktem moim z Jaśnie Wielmożnym Jmcią Panem Rafałem na Kuflowie, Michalczu, Janowie, Obertynie i Rożniatowie Skarbkiem, Chorążym Kołomyjskim, Słotwińskim, Czortowieckim etc. Starostą, Panem i Dobrodziejem moim, na dwie ręce spisanym i zobopólnie od Stron obydwóch podpisanym. Iż zaarędowałem na rok jeden papiernię nowo wystawioną na groncie Młyniskim u zwyż J. W. Pana dziedzicznym, od granic przypierających i kopców wysypanych tak od Tudorowa, Starostwa Jabłonowskiego, Budzanowa jako i od Młynisk. A to za summę na rok jeden umówioną i przyrzeczoną trzysta złotych polskich, którą to summę niniejszym kontraktem przyrzekam i obliguję się wypłacać niezawodnie bez żadnych wynalazków i pretensji czynionych niesłusznie do uczynionej mi deffalki, rzetelnie do Skarbu Pańskiego, czy to za kwitami Samego JWPana czyli też JPana Ekonoma Janowskiego wydanemi mi, to jest dwoma raattami, poczynającemi się od zaczęcia roboty w tejże papierni. Jedną ratę w pół roku zł. Polskich stopięćdziesiąt dico fl. 150. Drugą zaś połowę fl. 150 na niedziel cztery przed expiracją kontraktu [na marginesie dopisano] „Papieru ryzę na potrzebę kancelarii JWPana jedną dać powinien będę“. Do którego kontraktu deklaruje mi JWPan przydać poddanych pieszych dwóch i konia do szmat wożenia skarbowego z folwarku czy to Janowskiego czyli Młyniskiego, którego w czasie expirującym nie zażywając do żadnej swojej roboty innej tylko do wożenia szmat, takiego jakowego odbiorę zdrowego oddać powinien będę. Przy tym naczynia wszelkie, które mi osobliwym Regestrem podane i oddane będą, w całości i te tym kontraktem oddać przyrzekam i obowiązuję się. A jeżeliby się w roku expirującym kontrahent trafił i aukcjonował summę zwyż wyrażoną teraźniejszym kontraktem od JWPana mnie pozwoloną, do której wypłacenia jeżeli będę zdolny, więc do utrzymania się nastąpionego natenczas kontraktu z Respektu Pańskiego mam być bliższy, a nie inny. Przy tym pola i sianożęci proporcjonalnie JW Pan wydzielić z klemencji swojej rozkazać deklaruje. Który kontrakt i w nim opisane kondycje Strony Obydwie ziścić i dotrzymać obligują się i na to się rękami własnemi podpisują. Datum w Młyniskach — Jako nie umiejący pisma znak Krzyża Ś. kładę — Jakub Olszewski Majster Konsztu Papiernickiego +». Na odwrociu: «Na arędę Papierni Młyniskiej za fl. 300 z Jakubem Olszewskim Papiernikiem Kontrakt Roczny uczyniony 1765 A». Tyle mówi sam dokument, a jego dopełnienie niejako stanowi luźna kartka w tejże teczce z następującym tekstem: «Terminatka czego do Papirni potrzeba. 1mo Płatow pust jeden wielki. 2do Drugi pust małych płatów. 3tio Kocieł wielki i kociełek mały i plaz do kadzi. Rur trzy drewnianych, które potrzebne do Papirni. Albo Formy wielkie, albo 8 funtów drutu. Rychiew 4 do wału, które się znajdują w Obertynie i do prasy dwie potrzebnych ryw. Tasaków 4 do szmat rombania i Raszplów blaszanych 2».Оригінал: Lwowska Naukowa Biblioteka im. W. Stefanyka NAN Ukrainy. Oddział Rękopisów. Zespół (fond) 145 część I (Archiwum Jabłonowskich z Bursztyna). Sygnatura oryginału 126, fascykula 129, arkusz 3.Опубл.: Mieczysław Gębarowicz. Z dziejów papiernictwa XVI—XVIII w. [s. 1—85]. «Papiernia w Kobyłowłokach-Młyniskach». Roczniki biblioteczne R. 10. Państwowe Wydawn. Naukowe., 1966 — S. 62—63.

В перекладі: «Нижчепідписаний Яків Ольшевський, майстер папірницького ремесла, контрактом з ясновельможним добродієм паном Рафалом на Куфльові, Михальчу, Янові, Обертині і Рожнятові Скарбком паном і добродієм моїм, на двох руках списаний і взаємно підписаний обома сторонами. Зорендував на один рік новозбудовану на ґрунті Млиниському папірню і звиж ясновельможного пана спадковану, від границь, які припирають і копців засипаних як від Тудорова, староства Яблонівського, Будзанова, так і від Млиниськ. А це за суму на 1 рік домовлену і обіцяну 300 злотих польських, яку суму цим контрактом обіцяю і зобов'язуюся виплачувати незалежно від жодних чинених випадків i претензій ретельно до панськоï казни чи за квитанціями самого пана, чи також паном економом Яновським виданими мені, тобто двома частинами, які будуть починатися від початку роботи в цій же папірні: одну частину платежу в половині року — 150 польських злотих або 150 флоренів; другу половину — 150 флоренів — за чотири тижні перед експірацією контракту. До цього контракту ясновельможний пан декларує мені надати двох піших підданих і коня з маєтку для возіння ганчір'я з Янівського чи Млиниського фільварку, якого в експіраційному часі не буде вживати до жодної іншої роботи, тільки для возіння ганчір'я, такого, як одержу, здорового, повинен і віддати. При цьому різні знаряддя, передані мені окремим реєстром, зобов'язуюся повернути на основі цього контракту. А якщо в експіраційному році попався б якийсь контрагент і аукціонував більшу суму від вище сказаної у теперішньому контракті, дозволену мені від ясновельможного пана, і якщо б я був спроможний до її виплати, то я на той час маю бути з панського дозволу ближчий до контракту, а не інший. При цьому поля і сіножаті (нехай) ясновельможний пан накаже виділити пропорційно із своїх земельних володінь. Цей контракт і в ньому всі умови обидві сторони зобов'язуються дотримати і власними руками підписують. Дано у Млиниськах. Як неписьменний кладу, знак св. Хреста. Яків Ольшевський, папірницький майстер (+). Дописано на полях рукопису: одну ризу паперу повинен дати ясновельможному пану на потребу канцелярії. [На звороті] На оренду Папірні Млиниської за 300 флоренів річний контракт складений з папірником Яковом Ольшевським 1765 року.»Переклад опубл.: Мацюк О. Папір та філіграні на українських землях (XVI — поч. XX ст.). — Київ: Наукова думка, 1974. — С. 41.

В окремому реєстрі, який знаходився в тій же течці архіву Яблоновських з Бурштина сказано, що для роботи папірні потрібні один розпуст великої балки, інший — малої балки, котел великий, котел малий, накривка до кадоба, три дерев'яні труби або великі форми, 8 фунтів дроту, чотири рифи до вала, дві рифи для преса, тесаки для рубання ганчір'я, два жерстяних рашпіля, котрі частково знаходились в одному з маєтків пана Скарбка — Обертині.Стрішенець М. М. Економічна історія Тернопільщини. — Тернопіль: Астон, 2001.-Т. I.- С. 49—50.

Таким чином, папірня в Кобиловолоках була запущена в 1765 році і працювала кілька десятків років. Лежала вона над річкою Накрасів, яка відділяла землі кобиловолоцькі і млиниські на півдні від повіту Гусятинського, відокремлена від тих сіл лісом, виступаючи в пізніших документах як приналежна до Кобиловолоків або до Млиниськ. Так в актах, що стосуються спадку по Рафалу Скарбку, знаходиться «Інвентар цілого ключа Янівського на рік 1781 списаний» («Inwentarz całego klucza Janowskiego na rok 1781 spisany»), який до Кобиловолок відносить окремий запис: «При Папірні. Ремісники» («Przy Papierni. Rzemieślnicy») — 7 чоловік: Ян Маляр (Jan Malarz), Міхал Дабровільський (Michal Dąbrowilski), Войцех Козловський (Woyciech Kozłowski), Мацько Шевц (Macko Szewc), Лукаш Пйотровський (Lukasz Piotrowski), Пйотр Гребенник (Piotr Grzebiennik), Міхал Соколовський (Michal Sokołowski). Ремісники ці платять чиншу по 4 злотих, разом 28 злотих, оренда з папірні складає 300 злотих.Lwowska Naukowa Biblioteka im. W. Stefanyka NAN Ukrainy. Oddział Rękopisów. Zespół (fond) 145 część I (Archiwum Jabłonowskich z Bursztyna). Sygnatura oryginału 136, fascykula 129. Наступна згадка про папірню знаходиться в Метриці ЙосифінськійЙосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. / Відповідальний редактор П. Захарчишина ; склали П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965 (Й XVII—204)., де є «Протокол розміру ґрунтів села Кобиловолок до панства Янова належного виписаний» («Protokuł rozmiaru grontów wsi Kobyłowłok do Państwa Janowa należącej wypisany») з датою в кінці від 25 серпня 1787 року («Kobyłowłoki 25 8-bris 787»). В окремому розділі під назвою «Городи підданих на Папірні» («Ogrody poddanych na Papierni») подається список з 52 ділянок, одна з яких «Папірня Панська» («Papiernia Pańska»), а поруч з нею інша — «Будинок Домініка Папірника» («Chałupa Dominika Papiernika»). Останній згадується декілька разів: мав він 5 лук, з них перша найбільша розміром 436 сажнів квадратних, з якої «пожиток» сіна — 1, 36 центнерів, а кормів — 26 центнерів, інші менші по розмірах 108,2 — 266,2, — 109 i 215,3 сажнів, з відповідно меншим збором сіна. Крім того, до того ж Домініка належала «рілля»: на «Ниві від межі Будзанова» («Niwie od granicy Budzanowa») 5 відрізків загальною площею 6 моргів 1137 сажнів, з яких збирав щорічно 18,14 центнерів жита, 24,17 ячменю i 27,8 вівса. Друге поле на «Ниві на узбіччі від межі Тудорова» («Niwie na uboczy od granicy Tudorowa») включало в цілому 11,547,5 моргів i сажнів з річним прибутком 31,6 центнерів жита, 41,15 ячменю i 46,2 вівса.Mieczysław Gębarowicz. Z dziejów papiernictwa XVI—XVIII w. [s. 1—85]. «Papiernia w Kobyłowłokach-Młyniskach». Roczniki biblioteczne R. 10. Państwowe Wydawn. Naukowe., 1966 — S. 62—66.