Кизлярський район — муніципальний район Дагестану, Росія.
Адміністративний центр — місто Кизляр (не входить до складу району).
Географія Район розташований у північній частині Дагестану. Межує з півночі і з заходу з Тарумовським районом, на півдні — з Бабаюртівським, на заході — з Чеченською Республікою, на сході — з Каспійським морем.
Територія Кизлярського району розташована на Прикаспійській низовині, в гирлі річки Терек, що відбивається на характері рослинності і ландшафту.
Ландшафт степового типу з наявністю луків, заболочених ділянок, а також солончакових пустель. Площа території району — 3047 км².
Природа У заболочених низинних ділянках зустрічаються великі зарості очерету.
Тваринний світ представлений: рептиліями (гадюки), птахами (фазан, водоплавні дикі качки, лиски та ін.), ссавцями (очеретяний кіт, корсак, дикий кабан, ондатра, тушканчик). У річках і на Каспії водиться різноманітна риба: осетер, севрюга, білуга, черноспинка, вобла, сазан, сом, щука, судак тощо.
Особливо охоронювані природні території Державний природний заказник федерального значення «Аграханський»
Історія Кизлярський район було утворено в 1920 році. З 22 лютого 1938 по 22 березня 1944 року був Кизлярським округом Орджонікідзевського краю. З 22 березня 1944 по 9 січня 1957 року — перебував у складі Грозненської області. 9 січня 1957 року переданий до складу Дагестанської АРСР.
Економіка Економіка Кизлярського району — сільське господарство, що включає в себе:
1. Відгінне тваринництво. Коли взимку з гірських територій в основному невелика рогата худоба переганяється на більш м'які, порівняно з горами, пасовища.
2. Рибальство. В силу близькості Каспійського моря в прибережних населених пунктах рибальство є основною галуззю господарства. Чимале значення має також мережа каналів і озер на території самого Кизлярського району, що грають безпосередню роль для нересту риби, що мешкає в Каспії.
3. Виноробство.
4. Поширене вирощування зернових культур, зокрема рису, баштанних культур, розвинуте овочівництво, садівництво.
Населення Населення — 70 200 чоловік.
Частка росіян і терських козаків в районі скоротилася з 78,6 % (16 471 житель) в 1959 році до 12,33 % (8294 жителів) в 2010 році, тоді як частка гірських народів Дагестану збільшилася за 1959—2010 роки: аварців з 4,0 % (862 особи) до 46,62 % (31 371 осіб), частка даргинців — з 0,8 % (165 людини) до 19,46 % (13 092 осіб), частка лезгин — з 0,01 % (3 особи) до 3,39 % (2283 особи), лакців — з 0,1 % до 3,51 % (2361 осіб). Частка сусідніх ногайців і кумиків скоротилася за 1959—2010 роки з 8,3 % (1786 осіб) до 4,79 % (3220 осіб) та з 2,0 % (422 людини) до 1,35 % (909 осіб) відповідно при чисельному зростанні.
Національний склад населення за даними Всеросійського перепису населення 2010 року:
Народ Чисельність, чол. Частка від усього населення,% Аварці 31371 46,62 % * Власне аварці 31298 46,51 % * дідойці (цези) 63 0,09 % * Ахвахці 5 0,01 % * Андійці 5 0,01 % Даргинці 13092 19,46 % Росіяни 8294 12,33 % Ногайці 3220 4,79 % Лакці 2361 3,51 % Лезгини 2283 3,39 % Азербайджанці 1584 2,35 % Табасарани 1032 1,53 % Рутульці 1023 1,52 % Кумики 909 1,35 % Цахури 671 1,00 % Чеченці 449 0,67 %Агули 183 0,27 % Вірмени 164 0,24 % Інші 490 0,73 % Не зазначили 161 0,24 % Усього 67287 100,00 %
Примітки