Яків Давидович Рапопорт — діяч ВНК-ОДПУ-НКВС-МДБ, генерал-майор. Один з організаторів червоного терору в Воронезькій губернії, організатор сталінських репресій як керівник кількох великих будівництв з використанням рабської праці радянських в'язнів, заступник начальника ГУЛАГ ОГПУ-НКВС з 1930 по 1939 рік. Після Другої світової війни керував кількома великими будівництвами в Сибіру.
Дати з біографії З 1924 особуповноважений 2-го відділу Економічного управління ОДПУ З 1925 помічник начальника 2-го відділу Економічного управління ОДПУ З 1926 начальник 4-го відділу Економічного управління ОДПУ З 1930 начальник Виробничо-економічного відділу Управління таборами ОГПУ, помічник начальника ГУЛАГу ОГПУ У 1932–1939 заступник начальника ГУЛАГу ОГПУ-НКВС З листопада 1931 заступник начальника Білбалтлагу ОГПУ з жовтня 1932 заступник начальника будівництва каналу «Москва-Волга» ОГПУ З лютого 1933 начальник Дмитровлагу ОГПУ, з серпня начальник Білбалттабору ОГПУ З вересня 1935 начальник будівництва Рибінського і Углицького гідровузлів НКВС З грудня 1935 начальник Волзького ВТТ З вересня 1940 начальник Головного управління таборів гідротехнічного будівництва (Головгидробуду) НКВС СРСР З серпня 1941 1-й заступник начальника Головного управління оборонних робіт НКВС, з жовтня заступник начальника Головпромбуду НКВС СРСР З січня 1942 начальник Тагілбуду НКВС З квітня 1944 начальник Челябметалургбуду НКВС З жовтня 1946 начальник будуправління № 859 МВС (Челябінська область) З листопада 1947 начальник Головгідробуду МВС СРСР З січня 1949 начальник Головгідроволгодонбуду МВС СРСР З жовтня 1952 до березня 1953 начальник Головгідроволгобалтбуду МВС СРСР та начальник Управління Волго-Балтійського ВТТ МВС Потім начальник Головрічбуду Міністерства будівництва СРСР Звільнений у запас МВС в 1956 році. Працював заступником директора інституту «Гідропроект».
Звання майор ДБ 05.12.35; ст. майор ДБ 11.09.40; генерал-майор інженерно-технічної служби 22.02.43.
Нагороди знак «Почесний працівник ВНК-ГПУ (V)» 1929; знак «Почесний працівник ВНК-ГПУ (XV)» 1932; орден Леніна 1933; орден Леніна 21.02.42; орден Червоного Прапора 29.04.43.
Посилання Архів О. М. Яковлєва на сайті «Меморіал»