Воли́нські че́хи — національна меншина етнічних чехів, яка проживала на Волині з 1868 (від початку індустріалізації) по 1947 рік і була частково репатрійована в Чехословаччину у 1947 році. Друга хвиля репатріації мала місце після набуття Україною незалежності.

Історія

Передумови Революція 1848 року в Австрійській імперії пришвидшила капіталістичні відносини, але призвела до пауперизації селянства. Понад 30% чеських селян були батраками. Непомірні податки, малоземелля та загострення національного питання після утворення Австро-Угорщини 1867 року (без надання чехам автономії) змушували шукати кращого життя за кордоном.

В Російській імперії після скасування кріпацтва 1861 року і остаточного придушення царським урядом Польського повстання 1863-1864 років, його прибічників, серед них і багато шляхтичів, було виселено, а маєтки відібрано. За розпорядженням Олександра II, полякам було заборонено купівлю земельних ділянок на Волині, де вільної землі вистачало. Ціни на неї (гектар лісу можна було придбати за віз збіжжя) зацікавили німців, а особливо чехів, які, будучи вмілими господарями, що володіли тодішніми передовими європейськими технологіями і культурою землеробства, масово ринулися на Волинь. Ще у 1863 році переселилася перша група селян із Чехії — 17 родин. У Дубенському повіті вони заклали поселення Людгардівку. Російський уряд проводив протекціоністську політику щодо чеських колоністів, розглядаючи їх як противагу польському впливу. Чехам надавали пільги: звільнення від податків на 20 років, від військової повинності, фінансову підтримку. У 1870 році Олександр II підписав постанову «Про оселення чехів на Волині».

Початок поселення Масова еміграція чехів на Волинь розпочалася в другій половині XIX століття і стала частиною ширшої хвилі аграрної колонізації Волинської губернії Російської імперії. Перші невеликі групи чеських поселенців з’явилися ще в 1859–1863 роках. Зокрема, у 1859 році на Дубенщині виникли поселення в селах Підгайці та Погорільці, засновані нащадками «чеських братів» з Царства Польського (зокрема з сіл Зелев і Кучув). У 1863 році переселилася перша група з 17 родин із Богемії, яка заклала поселення Людгардівку в Дубенському повіті.

Потужний приплив чеських землеробів розпочався з 1868 року. За даними джерел, того року на Волинь прибуло 135 сімей. У 1868–1870 роках сюди переселилося вже 946 сімей, які придбали 17 577 десятин землі на суму близько 300 тис. крб сріблом. До кінця 1870-х — початку 1880-х років на Волині оселилося близько 13–16 тисяч чехів, а до кінця XIX століття їхня чисельність сягнула понад 27–40 тисяч осіб (за переписом 1897 року — 27 670 чехів у Волинській губернії).Luděk Toman — rodopisné stránky [Людек Томан — родовідні сторінки], в Інтернеті: www.toman.estranky.cz / stehovani na volyn… (чеською), процитовано 7 жовтня 2009 Тоді як економічні умови в Чехії були важкими, царський уряд був зацікавленим у прибутті на поселення нової робочої сили; згідно з угодою, яку було підписано 1867 року у Москві з нагоди Слов'янського конгресу, царський уряд підтримав переселення різними податковими і фінансовими пільгами.www.scvp.cz/onas (чеською), процитовано 7 жовтня 2009 За цими чехами закріпилася назва «Волинські чехи».

Історичні джерела засвідчують, що вже на 1878 рік на Волині мешкало понад 13000 чехів, а до кінця ХІХ століття — понад 40000. 97 % чеських сімей оселилися у заснованих ними селах: Глинськ, Мирогоща, Семидуби, Молодаво, Княгинин тощо. Назви деяких населених пунктів чітко вказували на своїх засновників — волинських чехів: приміром, Новини Чеські, Малин Чеський, Боратин Чеський та Страклів Чеський. Місцева громада розвивалась, сюди переїжджали все нові і нові сім'ї з чеської частини Австро-Угорщини, в основному з Богемії. Згодом в Квасилові було відкрито першу чеську православну церкву, її священником став Теодор Гейда.

За даними перепису населення 1897 року, у Волинській губернії було 27670, у Київській губернії — 3294, а всього в Російській імперії — 50385 чеськомовних осіб.Результати по Волині , Результати по Києву , Результати по імперії загалом

Між тим, (пізніша) оцінка доби початку Першої світової війни оперувала числом у 90000 чехів. Чехи на Волині оселилися загалом у 638 волостях, деякі жили і в столиці Волинської губернії Житомирі (чеське написання — Žitomír). Події після більшовицької революції 1917 року вдарили і по волинських чехах: насильницька колективізація з усіма негативними наслідками, культурне гноблення, переслідування за політичними мотивами (було кілька процесів проти чеських вчителів тощо, почасти зі смертними вироками).Luděk Toman — rodopisné stránky, в Інтернеті: www.toman.estranky.cz / sssr-kolektivizace… (чеською), процитовано 7 жовтня 2009

Під час Другої світової війни велика частина (тисяч десять з половиною вояків) добровільно записалася у 1-ше чехословацьке з'єднання у складі Червоної Армії, взявши активну участь не без великих втрат у визволенні Чехословаччини. У цей час німецькі частини та польська поліція за участі польських націоналістичних боївок, зчиняли різанини місцевого населення, зокрема і чехів, наприклад Малинську трагедію. Більшість чехів була лояльно налаштована до ОУН-УПА, поповнюючи її лави. З огляду на те, що досвід життя за радянського режиму теж не був позитивним, більшість чехів скористалася можливістю повернутися у (тоді ще демократичну) Чехословаччину відповідно до угоди між Бенешем і Сталіним від 10 липня 1946. Протягом 1947 було репатрійовано близько 200 тисяч волинських чехів.Kdo to byli volynští Češi? [Хто такі були ті волинські чехи?] (наукова розвідка), в Інтернеті: web.sks.cz (чеською), процитовано 7 жовтня 2009 Їх було розселено насамперед у залишених судетськими німцями місцевостях Чехії та Моравії.

Хоча волинські чехи боролися за визволення Чехословаччини, після захоплення влади комуністами у 1948 вони стали об'єктом нових репресій. Зіткнувшись ще в Радянському Союзі з потворним явищем сталінських репресій і недоліками колективізації, вони, наприклад, публічно застерігали від заснування сільськогосподарських кооперативів. У березні 1957 року їхнє об'єднання включно з часописами було ліквідовано.Z naší krajanské historie [З історії нашого земляцтва], в Інтернеті: http://scvp.wu.cz/onas.htm (чеською), процитовано 7 жовтня 2009

Див. також Чехи в Україні Німці Волині Теодор Гейда Малинська трагедія

Примітки

Джерела Češi na Volyni. Základní informace (Чехи на Волині. Основні відомості). Alexandr Drbal, 36 S.

Література

Посилання Домашня сторінка Об'єднання волинських чехів у Чеській Республіці (чеською)