Кітіон (, ) — стародавнєA.T Reyes, Archaic Cyprus (1993):124 місто давньогрецьке портове місто, яке знаходиться на західній частині північного берега острова Кіпр. місто згадується в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ериSir Ernest Alfred Wallis Budge 1880, «The history of Esarhaddon (son of Sennacherib) king of Assyria» (The Names of the Twenty-two Kings, p. 104—108), як одно з десяти міст-держав античного Кіпру.

Назва Назва міста походить від фінікійського 𐤊𐤕𐤉‎ (kty) — КітіяSlouschz, Nahoum (1942). Thesaurus of Phoenician Inscriptions (in Hebrew). Dvir. pp. 68–69. Ця назва була запозичена в давньогрецьку мову як КітіонJosephus, Flavius. The Antiquities of the Jews 1.6.1. Translated by William Whiston. Greek original.

Опис Руїни можна знайти в межах сучасного міста Ларнака. Стародавнє місто було оточене масивними стінами, які можна простежити й сьогодні. На пагорбі Бамбула, у північно-східній частині міста, знаходився акрополь. Між акрополем і сучасним узбережжям знаходилася стародавня гавань.

Історія У пізньому бронзовому віці ця територія була заселена мікенськими ахейцями, які експлуатували місцеві родовища міді. Це поселення було зруйноване близько 1200 р. до н. е., але невдовзі після цього було відбудованоOrphanides, Andreas G. The Mycenaeans in Cyprus: Economic, Political and Ethnic Implications. Lines Between: Culture and Empire in the Eastern Mediterranean Conference, 3–6 June 2015, Nicosia, Cyprus. Нове місто було відбудовано у більшому масштабі; його глиняну міську стіну замінили циклопічним муром. Близько 1000 року до н. е. культова частина міста була покинута, хоча життя, здається, тривало в інших районах, про що свідчать знахідки в гробницяхFlourentzos, Paulos (1996). A Guide to the Larnaca District Museum. Nicosia: Ministry of Communications and Works - Department of Antiquities. p. 6. ISBN 978-9963-36-425-1.

Джерела свідчать про ранню присутність фінікійців у місті за панування на острові Тіру на початку X століття до н. е.Hadjisavvas, Sophocles (2013). The Phoenician Period Necropolis of Kition, Volume I. Shelby White and Leon Levy Program for Archaeological Publications. p. 1 Деякі фінікійські купці колонізували цю територію та розширили політичний вплив Кітію, як тоді звалося місто. Після близько 850 року до н. е. святилища міста було відбудовано та повторно використано фінікійськими колоністами.

727 року до н.е. Кітіон стало васалом тіро-сидонського царя Лулі. 730 року до н. е. місто підняло повстання проти Сидону. Невдовзі Лулі було захоплено і страчено ассірійцями. У 1845 році тут була виявлена так звана стела Кітіона, що вказує на підпорядкованість міста у VIII-VII століттях до н. е. Ассирії.

Припускають, що до класичного періоду Кітіон був однією з головних місцевих держав, разом зі своїм сусідом Саламіном. Кітій перебував під владою останніх фараонів XXVI днастії Єгипту з 570 по 545 рік до н.е.

З часів Камбіза II Ахеменідська імперія правила Кіпром з 545 року до н.е. Імена царів міста згадуються з 500 року до н.е.Yon, Marguerite; William A. P. (Nov 1997). "Kition in the Tenth to Fourth Centuries B. C.". Bulletin of the American Schools of Oriental Research. 308 (308): 9–17

У 499 році до н..е кітіонський цар Кара приєднався повстання іонійських міст-держав проти Ахеменідів. 480 року до н.е. після придушення повстання перси поставили царем Кітіона Баалмелека I. У 449 році до н. е. до Кіпру прибув афінський стратег Кімон, який взяв в облогу місто Кітіон. Незважаючи на перемогу останнього за Каллієвим міром Кіпр залишився за Персією. Кітіону невдовзі вдалося захопити місто-державу Ідаліон. Цар Баалмелек II першим став карбувати власні монети.

У 387—376 роках до н. е. Кітіон приєднався до повстання кіпрських держав. У 366 році до н. е. Кітіон виявився єдиним місто, що зберіг вірність Ахеменідів, під час нового антиперського повстання.

Цар Пум'ятон визнав над собою владу Олександра Македонського і був останнім залишений як правитель. З 322 року до зв. е. він починає карбувати власну монету за зразком перського даріка. Птолемей I завоював Кіпр у 312 році до н.е. та вбив Пум'ятон, царя Кітіона, та спалив храми. За цим перетворив Кітіон і увесь Кіпр на провіцію свого царства. Кітіон перебував під владою Птолемеїв до 58 року до н.е., коли його разом з островом було передано Римській республіціFlourentzos, Paulos (1996). A Guide to the Larnaca District Museum. Nicosia: Ministry of Communications and Works - Department of Antiquities. p. 5. ISBN 978-9963-36-425-1.

Сильні землетруси завдали школи місту у 76 році, але вже через рік воно відновилося. Місто було зруйноване послідовними землетрусами в 322 та 342 рокахFlourentzos, Paulos (1996). A Guide to the Larnaca District Museum. Nicosia: Ministry of Communications and Works - Department of Antiquities. p. 18. ISBN 978-9963-36-425-1.

Царі Стасікіпр (498—480 до н. е.) Кара (480 до н. е.) Баалмелек I (480—450 до н. е.) Ашбаал (450—420 до н. е.) Абд-Ешмун (420—410 до н. е.) Баалмелек II (410—390 до н. е.) Демонік (388—385 до н. е.) Мелекіатон (385—375 до н. е.) Пум'ятон (375—312 до н. е.) під владою Птолемея I (312—306 до н. е.) Деметрій I Поліоркет (306—294 до н. е.) держава Птолемеїв (294-58 до н. е.)

Культура Архітектура Акрополь виник як поселення з кінця II пізнього кіпрського періоду та початку I кіпрського геометричного періоду, перш ніж став святилищем. Протягом I кіпрсько-архаїчного періоду щось змінилося, і Кітіон почав використовуватися як святилище просто неба.

Теменос використовувався до кінця II кіпрсько-архаїчного періоду, коли на місці старого було збудовано новий. Цей теменос був оточений масивною стіною периболосу. Крім того, схоже, що внутрішній теменос був створений на тому ж місці, де були попередні стіни. Усередині внутрішнього теменосу було знайдено низький вівтар, що складався з квадрата, а також ще один стовпний вівтар зовні. Як на самому вівтарі, так і поруч з ним археологи знайшли залишки попелу та обвугленої речовини. Протягом усіх періодів у святилищі розміщувалися вотивні дари, переважно скульптури, і щоразу, коли рівень піднімався, скульптури переносилися до нового святилища. Протягом I кіпрсько-класичного періоду теменос повністю переставлявся та ставав більш монументальним. Це святилище було останнім перед тим, як святилище було знесено в елліністичний період, а на тому ж місці були зведені світські будівлі. Під час знесення всі вотивні скульптури були поховані, і місце більше не використовувалося для священних цілей. Елліністичний будинок був розділений на дві частини, а всередині археологи знайшли залишки базальтового преса для віджиму вина або олії, а також прямокутні дренажні отвори та посудину для зберіганняGjerstad, Einar (1937). The Swedish Cyprus Expedition: Finds and Results of the Excavations in Cyprus 1927-1931, Vol. III Text. Stockholm: Victor Pettersons Bokindustriaktiebolag. pp. 1, 74–75, 21, 23–26, 74–75, 76–79, 82–84, 85, 93–97, 111–112, 238, 154–155, 17–174, 210, 225–228, 270–277, 264–265, 398, 340–345, 388, 394–396, 380–383, 398, 399–403, 404–405, 407, 416–419, 533–544, 582, 563–565. ISBN 978-9333341769.

Розкопки виявили частину оборонної стіни в Катарі («Зона Кітіон II»), що датується XIII століттям до н.е., та залишки п'яти храмів, включаючи циклопічні стіни. Розміри (горизонтальні) найбільшого храму становили 35 на 22 м і було побудовано з блоків тесаного каменю. Храм №2 було перебудовано близько 1200 року до н.е. Храм №1 має графіті пізньобронзового віку з зображенням кораблів на фасаді південної стіни.

Мистецтво Більшість знайдених скульптур одягнено у левову шкіру та з палицею в правій руці, що є кіпрським різновидом Геракла, якого фінікійці ототожнювали зі своїм богом Мелькартом, богом-покровителем Кітіона. Їх було знайдено у святилище, яку, на думку дослідників, було присвячено міському богу Кітіона, Гераклу-Мелькарту.

Виявлено «трубку для паління опіуму», не є приналежністю для паління і не може бути використана для вживання наркотиків. Стародавні кіпріоти взагалі не знала такого способу вживання опіуму, як паління. Ця річ також не може бути музичним інструментом чи його частиною. Найімовірніше, на думку, дослідників, вона є ручкою, що має отвори під штифти, для приєднання до неї якогось предмета, наприклад, бронзового дзеркала. Кіпро-мінойський напис було нанесено на неї вже після того, як було прикрашено орнаментом. Послідовність знаків 082-096-088 другого рядка напису, що може бути особистим ім'ям або титулом, зустрічається також на глиняному циліндрі з Енкомі.

Археологічні розвідки Невелику частину міста розкопали ще в 1894 році британські археологи. Кітіон вперше систематично розкопувала Шведська Кіпрська археологічна експедиція (під керівництвом Ейнара Г'єрстада) з жовтня 1929 року до квітня 1930 року.

Шведська експедиція не знайшла жодних вотивних скульптур цього раннього етапу, тому вотивні скульптури могли бути іншого типу або перенесені в місце за межі розкопок. Вони знайшли прямокутну основу статуї під назвою № 560. Сама статуя відсутня, збереглися лише ступні. Ця скульптура, ймовірно, була великою і могла бути культовою статуєю Кітіона.

1975 року проводилися в Кітіоні проводилися дослідження археологічною експежицією на чолі із В. Карагеоргісом, під час яких в кімнаті 38C так званого «храму № 4» було виявлено групу предметів зі слонової кістки. Незабаром після загибелі на початку Пізнього кіпрського IIIa періоду (бл. 1190 до н.е.) «храм» було відновлено.

Див. також Десять міст-держав Кіпру

Примітки