Урумська література — література, написана урумською мовою греків Надазов'я.
Історія
Фольклор На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це дастани, казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки.
Значний внесок у вивчення урумської мови зробив відомий мовознавець-тюрколог, доктор філологічних наук Олександр Гаркавець, який видав урумський словник та низку наукових праць з питань історії та функціонування урумської мови.
Дослідженням і популяризацією урумського фольклору займається Олександр Рибалко — етнодокументаліст, перекладач, дослідник культури надазовських греків .
Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:
1) «Маріуполь і його околиці». — Маріуполь, 1892;
2) «Козмуку пігад'». — Донецьк, 1994.
Сучасна література Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був поет і літературознавець Валерій Кіор (1951— 2023) із селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури. Також урумською мовою писав письменник і поет Віктор Борота (1936—2022), що народився в с.Староігнатівка і жив у Донецьку, та Кирик Хава (Хозлу) з с. Староігнатівка.
Див. також
Уруми Урумська мова
Примітки
Джерела Гаркавець О. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки / Олександр Гаркавець. — Алма-Ата : Український культурний центр, 1999. — 624 с. Смолина М. Урумский язык. Приазовский вариант : учебное пособие для начинающих. — Киев : Бланк-Пресс, 2008. — 168 с.