Zamia lindenii — вид голонасінних рослин класу Саговникоподібні (Cycadopsida). Хоча вид Zamia lindenii був описаний в 1875 році, назва вважалася синонімом Z. poeppigiana. Він знову був зведений в статус виду в 2009 році.
Етимологія Видовий епітет шанує Жана Жюлю Ліндена (), хто вирощував живий матеріал вперше зібраний () в Еквадорі, і хто пожертвував живий матеріал, в Королівський ботанічний сад в Кью, в 1875 р. Лінден (народився 12 лютого 1817 в Люксембурзі — помер 12 січня 1898 в Брюсселі) був бельгійським ботаніком і дослідником, садівником і підприємцем, який спеціалізувався на орхідеях, про які він написав ряд книг.
Опис Стовбур деревоподібний, 80–160 см у висоту і 21 см у діаметрі. Листя 14–28, вони 145–318 см завдовжки; черешок з численними дрібними колючками, довжиною 44–83 см, щільно-рудо-повстяні; хребет з колючками в нижній половині, густо-рудо-повстяні коли молоді. Пилкові шишки 3–6, від бежевих до коричневих, жорсткі, довго-циліндричні, довжиною 25–38 см, 3–5 см діаметром. Плодоніжка 15–18 см завдовжки, 15–19 мм завширшки, насичено-коричнево-повстяна. Насіннєві шишки 1–5, підвіска, кремово-коричнево-повстяні, циліндричні, довжиною 28–42 см, 9–10 см діаметром; плодоніжка темно-зелена, покритий від кремового до білуватого кольору повстю, довжиною 18–23 см, 3,5–4 см шириною. Насіння червоне. Саркотеста 22–25 мм завдовжки, 15–18 мм завширшки, 10–14 мм заввишки. Число хромосом 2n = 16.
Поширення, екологія Z. lindenii відомий з прибережних рівнин і передгір'їв Західних Кордильєр в Еквадорі і, можливо, крайнього південного заходу Колумбії, в той час, як Z. poeppigiana є ендеміком Перу. Два види географічно і генетично відокремлені Андами. Росте у від напіввідкритих сезонних вічнозелених дощових лісів до вічнозелених лісів на висотах 50–315 м. Середня річна кількість опадів 1400–3500 мм. Пропонується надати статус МСОП NT.
Примітки
Джерела A.J. Lindström Taxonomy, Nomenclature, Biogeography, Morphology, Ecology, Ethnobotany, and Conservation Status of Zamia lindenii Regel ex Andre // The Cycad Newsletter.—2010.—33, N 4.—P. 8—11 PDF