Мико́ла Євдоки́мович Капра́нов ( ) — радянський партійний і державний діяч. Працював на вищих керівних посадах Мелітополя, Катеринослава, Кременчука, Оренбурга.
Життєпис Народився 1895-о року. 1918 — вступив у РКП (б) 1922—1923 — голова Мелітопольського міського виконавчого комітету робітничих і сільських депутатів. У грудні 1922 року голова Мелітопольської міськради Капранов брав участь у VII Всеукраїнському з'їзді Рад. Там його обрали делегатом на I Всесоюзний з'їзд Рад. На з'їзді Капранов голосував за Декларацію і Договір про утворення СРСР . 1923 — голова виконавчого комітету Мелітопольської окружної ради 1923—1924 — голова виконавчого комітету Катеринославської окружної ради 1924—1925 — голова виконавчого комітету Павлоградської окружної ради жовтень 1925—1928 — голова виконавчого комітету Кременчуцької окружної ради (або глава міськради Кременчука) 11.10.1933—21.06.1934 — голова виконкому Оренбурзької міськради На початку німецько-радянської війни Капранов знаходився в місті Ступіно Московської області. Звідти він був покликаний в армію. Був призначений комісаром госпіталю на 300 ліжок, розгорнутому в Ступіно. Служив у званні підполковника інтенданской служби, на посаді заступника начальника госпіталю з політчастині.
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеняЗагальнодоступний електронний банк документів «Подвиг Народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»: 1 , 2 , 3 . Орден Червоної Зірки Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1969)
Примітки