Маній Туллій Лонг (; ? — 500 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки, консул 500 року до н. е.
Життєпис Походив з патриціанського роду Тулліїв. Його предки були родичами царя Сервія Туллія. Про батьків Туллія Лонга немає відомостей.
Брав участь у вигнанні царського роду Тарквініїв, згодом боровся проти повернення останніх до Риму. Також брав участь у війні проти етруського царя Порсени. У 500 році до н. е. його обрано консулом разом з Сервієм Сульпіцієм Камеріном Корнутом. Очолив війська проти міста-держави Фідени, завдавши його війську поразку. Втім самі Фідени захопити не зміг. Помер після повернення до Риму, впавши з колісниці під час подячного свята, влаштованого з нагоди покарання змовників — прихильників Тарквінія Гордого.
Джерела William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 p. 806. T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland / Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. Unveränderter Nachdruck 1968. (Philological Monographs. Hrsg. von der American Philological Association. Bd. 15, Teil 1), S. 10.