Підгаєцька угода — договір, укладений у ході польсько-українсько-татарської війни 16 жовтня 1667 року між представниками Речі Посполитої і Кримського ханату біля містечка Підгайців після несподіваного для татар наступу козаків кошового Івана Сірка під Перекоп. За нею Річ Посполита зобов'язувалася платити давній гарач за стримування татарами нападів на її землі.
Див. також Підгаєцька угода
Джерела Крип'якевич І. Гетьман Петро Дорошенко / Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін.— К. : Україна, 1996. — С. 331. — ISBN 5-319-01313-2.