Пе́етер Зю́да (; 30 січня 1883, Люманда, острів Сааремаа — 3 серпня 1920, Таллінн) — естонський композитор, органіст, музичний педагог і збирач народних мелодій. Один із ключових діячів становлення естонської професійної органної музики. Основу його творчої спадщини становлять органні композиції, для яких характерні поліфонія, розвинений контрапункт і вплив естонської народної музики.
Сім завершених органних творів Зюди належать до раннього класичного фонду естонської органної музики. Його рукописи, нотна бібліотека та особисті речі після смерті композитора стали основою зібрання, з якого згодом виріс Естонський театральний і музичний музей.
Біографія Пеетер Зюда народився 30 січня 1883 року на хуторі Тамміку на острові Сааремаа. Хутір належав до села Атла в Люмандській волості, яка тоді входила до парафії Кігельконна.
Музичні здібності виявив у ранньому дитинстві, граючи на невеликому домашньому органі. Перші систематичні уроки гри на органі отримав у церковного паламаря та органіста Кігельконнської церкви Адо Кнапса. Значний вплив на майбутнього музиканта справив великий орган місцевої церкви, споруджений Йоганном Андреасом Штайном 1805 року.
1902 року Зюда вступив до Санкт-Петербурзької консерваторії. У 1902—1911 роках навчався гри на органі в Луї Гоміліуса, а після смерті останнього — у швейцарського органіста Жака Гандшина. Композицію вивчав до 1912 року під керівництвом Анатолія Лядова, Олександра Глазунова, Язепса Вітолса та Миколи Соловйова.
У консерваторії він зблизився з іншим естонським композитором Мартом Сааром. Серед його приятелів у музичному середовищі були також Кириллус Креек та Юган Аавік.
Ще під час навчання Зюда почав виступати як органіст — давав сольні концерти та працював акомпаніатором. Після завершення навчання 1912 року оселився в Таллінні, де концертував і давав приватні уроки фортепіано та музично-теоретичних дисциплін.
1919 року, після заснування Талліннської вищої музичної школи — майбутньої Талліннської консерваторії, — Зюда став її викладачем органа й теоретичних дисциплін. Естонський органіст Андрес Уйбо називає його першим професором органа цього закладу.
Зюда помер у Таллінні 3 серпня 1920 року у віці 37 років. Через ранню смерть значна частина задуманих ним композицій залишилася незавершеною. Похований на кладовищі Сізелінна в Таллінні.
Збирання народної музики Важливою частиною діяльності Зюди було збирання естонського музичного фольклору. У 1905—1911 роках він неодноразово брав участь в експедиціях, організованих Естонським студентським товариством. За підрахунками дослідників, за цей час Зюда записав 362 народні мелодії.
1905 року він збирав матеріали на острові Гіюмаа й став першим систематичним збирачем народних мелодій цього острова. Збереглися його польові щоденники та записи народних хоралів.
Народна музика не стала для Зюди основним джерелом тематичного матеріалу, однак її інтонації трапляються в його композиціях, особливо в «Пасторалі» та хоровій фузі Linakatkuja.
Творчість Центральне місце у творчості Зюди посідає орган. Естонський музичний інформаційний центр виділяє сім завершених органних композицій композитора. Його музика переважно поліфонічна, зі складною контрапунктичною технікою та ретельно опрацьованою формою.
Найпомітнішим стильовим орієнтиром для Зюди був Йоганн Себастьян Бах; важливими для нього були також музика Макса Регера, Ференца Ліста, Роберта Шумана та Олександра Скрябіна. Саме бахівський тип поліфонії та контрапункту дослідники вважають одним із наріжних елементів його композиційного стилю.
Композитор поєднував класичні поліфонічні форми з можливостями романтичного органа. Сучасне видання його повної органної спадщини характеризує музику Зюди як поєднання контрапунктичної майстерності з віртуозним використанням романтичного інструмента.
До найвідоміших органних творів належать: Фуга фа мінор (1910); Basso ostinato (1913—1914); Ave Maria — варіації для органа (1914); Scherzino (1916—1918); Gigue à la Bach (1912—1919); «Пастораль» (1920); Прелюдія і фуга соль мінор (1914—1920).
Basso ostinato та Ave Maria Зюда вперше виконав сам 16 лютого 1914 року в концертній залі «Естонія» в Таллінні. Деякі твори були вперше виконані вже після його смерті: «Пастораль» і Scherzino — 16 вересня 1921 року, а Прелюдія і фуга соль мінор — 1926 року.
Крім оригінальних творів, Зюда створював органні транскрипції музики Баха, Моцарта, Ліста й Вагнера. Наймасштабнішою з них стала органна версія симфонічної поеми Ліста «Тассо. Скарга і тріумф».
Для фортепіано Зюда написав, зокрема, прелюдії, скерцо й фуги. У його спадщині є також сольні пісні.
«Linakatkuja» Єдиним завершеним хоровим твором композитора стала фуга «Linakatkuja» (1913) для мішаного або чоловічого хору. Її створено на основі естонського народного матеріалу.
Естонський музичний інформаційний центр визначає «Linakatkuja» як першу в історії естонської музики хорову фугу, побудовану на народній мелодії та народному тексті. Естонський літературний музей пов'язує основу композиції з народною піснею про обробіток льону з історичної області Мульгімаа.
Спадщина Після смерті композитора громадський діяч і колекціонер Август Пульст організував збереження його рукописів, нот, книжок та особистих речей. Спочатку колекція зберігалася в Естонському музеї в палаці Кадріорг, де існувала окрема «кімната Пеетера Зюди».
1924 року було зареєстровано Товариство увічнення пам'яті Пеетера Зюди. Згодом його діяльність розширилася на збирання матеріалів про інших естонських музикантів; 1931 року організацію перетворили на Товариство музичного музею, а 1934 року відкрився Музичний музей. Зібрання Зюди стало основою майбутнього Естонського театрального й музичного музею.
У сучасному естонському органному репертуарі твори Зюди зберігають помітне місце. Естонський музичний інформаційний центр відносить сім його завершених органних композицій до найціннішої частини ранньої естонської органної спадщини. Повний комплект органних творів записала естонська органістка Інес Майдре; 2012 року цей запис був перевиданий лейблом Toccata Classics.
Примітки
Література Maidre, Ines; Tosso, Tiiu. Peeter Süda: helilooja ja organist. Tallinn: Eesti Muusika Infokeskus, 2005. 116 lk. Randalu, Ivalo. Peeter Süda. Tallinn: Eesti Raamat, 1984.
Посилання Пеетер Зюда на сайті Естонського музичного інформаційного центру Повна органна музика Пеетера Зюди — Toccata Classics