London Review of Books (Лондонський книжковий огляд) — британський журнал літературної критики та есеїстики, що виходить один раз на два тижні в Лондоні. Має найбільшу кількість передплатників серед літературних журналів Європи.

Історія

Часопис заснували 1979 року Мері-Кей Вільямс, Сюзанна Клепп і Карл Міллер після призупинення роботи «Times Literary Supplement», літературного додатку до лондонської газети «Times». Упродовж півроку виходив як вставка до «The New York Review of Books», а в травні 1980 року став незалежним виданням.

У травні 2003 року журнал відкрив у Лондоні (в районі Блумсбері) власну книгарню, а в листопаді 2007 року — кав'ярню. У книгарні регулярно проводяться презентації книжкових новинок, відбуваються зустрічі з письменниками та літературні й поетичні читання.

Зміст

Кожне число «LRB» містить до 15 довгих рецензій та есеїв (на 5.000-10.000 слів), написаних провідними галузевими фахівцями — університетськими викладачами, філософами, письменниками, істориками, журналістами. Рецензія може бути присвячена не одній, а кільком книжкам, писаним одним автором або об'єднаних спільною тематикою. На додаток до книжкових рецензій журнал містить невеличкі огляди кіно та мистецьких подій, публікує листи читачів, оголошення літературних агенцій і видавництв тощо. Усі матеріали доступні для передплатників на офіційному вебсайті видання.

Автори

Серед найвідоміших авторів «London Review of Books» — письменник Тарік Алі, історик і літературознавець Перрі Андерсон, історик Бенедикт Андерсон, драматург Алан Беннет, літературознавець Реймонд Вільямс, історик Ерик Гобсбаум, літературознавець Фредрік Джеймсон, філософ Славой Жижек, письменниця Сьюзен Зонтаг, літературний критик Террі Іглтон, літературознавець Едвард Саїд, психолінгвіст Джері Фодор, політичний коментатор і літературний критик Адам Шац та інші.

Див. також New York Review of Books Примітки

Посилання

Офіційна сторінка

Офіційна сторінка

Українські переклади

Перрі Андерсон. Від прогресу до катастрофи // London Review of Books, Vol. 33, No. 15, 28 July 2011. Перрі Андерсон. Після Кемаля: Від Кемаля до Озала // London Review of Books, Vol. 30, No. 18, 25 September 2008. Перрі Андерсон. Після Кемаля: правління Партії справедливості та розвитку // London Review of Books, Vol. 30, No. 18, 25 September 2008. Тоні Вуд. Що чекає на Болівію? // London Review of Books, Vol. 41, No. 24, 19 December 2019. Річард Еванс. Цим він міг довіряти // London Review of Books, Vol. 40 No. 4, 22 February 2018. Славой Жижек. У сірій зоні: про реакцію на паризькі вбивства // LRB Online, 5 February 2015. Террі Іглтон. Потертий романтик Джордж Орвелл // London Review of Books, Vol. 25, No. 12, 19 June 2003 Деніел Коен. Монополія на наші вуха // London Review of Books, Vol. 45, No. 9, 4 May 2023. Джефф Манн. Дати задній хід вантажному потягу // London Review of Books, Vol. 44, No. 16, 18 August 2022. Кевін Окот. Краще отрута // London Review of Books, Vol. 45, No. 12, 15 June 2023. Пітер Померанцев. Як я працював на російському телеринку // London Review of Books, Vol. 33, No. 3. 3 February 2011. Кіт Томас. Світло! Наш вихід! // London Review of Books, Vol. 43, No. 10, 20 May 2021. Кетріна Форрестер. Що вважати роботою? // London Review of Books, Vol. 41, No. 23, 5 December 2019. Гел Фостер. Розбити екран // London Review of Books, Vol. 40, No. 7, 5 April, 2018. Гел Фостер. Що не так з критичним мистецтвом? // London Review of Books, Vol. 35, No. 19, 10 October 2013. Джон Фут. Де тепер ці корони? // London Review of Books, Vol. 44, No. 8, 21 April 2022. Адам Шац. Динамо-машинами, ногами, кулаками, сіллю // London Review of Books, Vol. 42, No. 4, 18 February 2021.