Тройницькі () — український козацький старшинський, пізніше дворянський рід.
Походження Нащадки Павла Тройницького, полтавського полкового писаря, потім сотника Келебердянського (1717, 1730).
Опис герба В червоному щиті срібна підкова обернена шипами вниз, з золотим лапчатим хрестом до неї (Сліповрон зм.).
Щит увінчаний дворянським коронованим нашоломником. Нашоломник: обернений вправо чорний ворон, який тримає в дзьобі зелений лавровий вінок.
Герб роду Тройницьких внесений в Частину XV Загального гербовника родів Всеросійської імперії, стр. 88.
Представники роду Олександр Григорович Тройницький (1807—1871) — статистик, редактор газети «Одеський вісник, товариш міністра внутрішніх справ, член Державної Ради. Мав п'ятеро дітей: Микола Олександрович Тройницький (1842—1913) — статистик, дійсний таємний радник, губернатор Рязанський та Вятський, сенатор; Олександр Миколайович Тройницький (1869—?); Варвара Миколаївна Тройницька (1871—?); Григорій Миколайович Тройницький (?—?) — помер немовлям; Марія Миколаївна Тройницька (1875—після 1919, до червня 1921); Микола Миколайович Тройницький (1877—1921?); Микола Миколайович Тройницький (1903—?); Михайло Миколайович Тройницький (1906—?); Володимир Миколайович Тройницький (1908—?); Сергій Миколайович Тройницький (1882—1948) — відомий геральдист та мистецтвознавець, директор Ермітажу в 1918—1927 рр.; Леонід Миколайович Тройницький (1885—?) — прапорщик; Григорій Олександрович Тройницький (1844—1914) — член ради міністра державних властностей, сенатор; Сергій Олександрович Тройницький (1846—1848) — статистик, дійсний таємний радник, губернатор Рязанський та Вятський, сенатор; Володимир Олександрович Тройницький (1847—?) — Тобольськи губернатор; Олександр Володимирович Тройницький (?—?); Марія Володимирівна Тройницька (?—?); Марія Олександрівна Тройницька (1856—1859).
Література та джерела