Ми́сленнєвий колекти́в (нім. Denkkollektiv, від denken — думати і das Kollektiv — колектив) — це спільнота людей, для якої характерний взаємообмін думками, що формує певний мисленнєвий стиль цього колективу. Мисленнєвий колектив є інтерсуб'єктивним чинником пізнання.
Цей термін сформульований польсько-єврейським бактеріологом, медиком та філософом науки Людвіком Флєком у книзі "Як постає та розвивається науковий факт" (1935). Книга присвячена епістемологічному дослідженню поняття факту як історично та соціально зумовленого.
Основні характеристики мисленнєвого колективу Людвік Флєк спирався на думку про те, що сприйняття світу та мислення відмінне у різних людей, а проте різні способи мислення властиві радше не індивідуальностям, а групам людей, адже всередині сформованих груп індивіди добре розуміють одне одного. Такі групи і можна назвати мисленнєвими колективами. Мисленнєвий колектив не пов'язаний напряму із сформованими соціальними групами чи класами. Він може складатися із представників різних класів чи спільнот, визначальним же фактором є їх мисленнєва співдія.
Флєк стверджував, що людина за своє життя належить до багатьох мисленнєвих колективів, і ця кількість прямопропорційна кількості сфер пізнання, до яких залучений індивід. Мисленнєвий колектив утворюється тоді, коли двоє або більше людей обмінюються думками. В такій інтелектуальній взаємодії утворюється певний характерний настрій, який властивий лише для учасників акту спілкування. Цей настрій має здатність панувати при кожній повторній взаємодії цих конкретних осіб, а із кожною зміною складу колективу змінюється й настрій.
Мисленнєві колективи можуть бути тимчасовими, стабільними й відносно стабільними. Тимчасовий мисленнєвий колектив утворюється при спонтанному, одно- чи кількаразовому обміні думок. Стабільний мисленнєвий колектив передбачає сталий склад його учасників, узгоджений спосіб взаємодії та сформований мисленнєвий стиль. У відносно стабільному колективі може змінюватися склад і спосіб обміну думками.
Кожен мисленнєвий колектив складається із ширших екзотеричних кіл та вужчих — езотеричних. Езотеричні знання — фахові та підсумованим у формі певної системи. Екзотеричні знання — спрощені та наочні. Співдію у колективі можна пояснити як їх переплетення, де кожен індивід належить до більшої кількості екзотеричних кіл та меншої кількості (або ж до жодного) езотеричних. Мала частка людей володіє езотеричним знанням, вони є ядром колективу. Для екзотеричного кола властиве популярне розуміння. Члени езотеричних кіл формують знання, користуючись довірою членів екзотеричних кіл. У той же час вони не є цілковито незалежними, а формують знання, зважаючи на вплив "громадської думки", тобто того ж таки ширшого кола. Разом вони й витворюють мисленнєвий стиль.
Мисленнєвий стиль Мисленнєвий стиль (нім. Denkstil) кожного колективу є парадигмою, що передбачає свої норми, концепції і практики, витворенні в результаті інтелектуальної взаємодії членів мисленнєвого колективу. Кожен мисленнєвий колектив є носієм мисленнєвого стилю, а кожен факт є результатом певного мисленнєвого стилю. Мисленнєвий стиль передбачає цілеспрямоване фокусування, відкидання думок, що не відповідають зацікавленню колективу та прийняття тих, що корелюють із візією колективу. Мисленнєвий стиль є особливою традицією мислення, яку потрібно прийняти та освоїти усім, хто належить до конкретного мисленнєвого колективу.
Будь-яке (наукове) відкриття — це взаємодія багатьох чинників: виявленого явища, першовідкривача, уже наявного запасу знань та способу поведінки дослідника або ж групи дослідників, що в сумі й формують мисленнєвий стиль. Таким чином ним зумовлені всі теорії та концепції, розроблені науковцями.
Вплив Концепція Людвіка Флєка про мисленнєвий колектив є важливою для розвитку ідей в епістемології та філософії науки. Ця концепція мала вплив на історика науки Томаса Куна при розробці понять парадигми та зміни парадигм. У вступі до своєї книги "Структура наукових революцій" він згадує про натхнення ідеями Флєка.
Див. також
Мисленнєвий стиль Людвік Флєк Як постає та розвивається науковий факт Структура наукових революцій
Примітки