Анрі́ Фанте́н-Лату́р (; 17 січня 1836, Гренобль — 25 серпня 1904, Буре, Нормандія) — французький художник і графік (літограф, пастеліст) другої половини XIX ст.
Життєпис Мати художника — росіянка Єлена Найдьонова (1814—1867), що пошлюбилась із французьким художником. Батько — Теодор Фантен-Латур, художник. В родині були дві молодші сестри Анрі — Марі-Луїза-Елен та Наталі.
Художня освіта Перші художні навички сину прищепив батько. Горацій Лекок де Боабодран був його наступним керівником. 1854 року Анрі влаштувався у Школу красних мистецтв у Парижі. 1859 року він познайомився із художником Густавом Курбе, а потім два роки стажувався в його майстерні. На художню манеру молодого митця мав вплив реалізм, котрого він дотримувався більшу частину життя.
Це дивацьким чином збігалося з пам'яттю про академічне навчання і митець раз від разу повертався до створена алегорій або академічних сюжетів («Даная», «Венера і Амур», «Алегорія Безсмертя», «Спокуси св. Антонія»). Саме ці твори приваблюватимуть французьких прихильників течії символізм.
Анрі Фантен-Латур був сучасником французьких імпресіоністів. Але не розділяв їх теоретичних настанов, хоча у власних ескізах використовував їх техніку. Лише з декількома імпресіоністами його поріднювала зацікавленість у створенні натюрмортів (серед імпресіоністів натюрморти створювали Клод Моне, Каміль Піссарро, П'єр-Огюст Ренуар).
Гурток аквафортистів З серпня 1862 року знайомі і приятелі Анрі Фантен-Латура (Едуар Мане, Альфонс Легро, Фелікс Бракмон, Джеймс Вістлер, Йоган Бартольд Йонкінд) заснували в Парижі «Гурток аквафортистів»Чегодаев А. Д. «Єдуард Мане». М. 1985, с. 50. Мета гуртка — відродити призабуту техніку в художньому житті Парижа і популяризація як власних творів через друк офортів та популяризація самої техніки.
До створення офортів звернувся і Анрі Фантен-Латур, що також практикував створення пастелей та літографій. Хоча вони не головували в його творчості.
Смерть 1876 року він узяв шлюб із жінкою-художницею Вікторією Дюбурж. Дружина з батьками мали невелику садибу у Нормандії. Художник проводив чимало часу в садибі родини. Там він і помер 1904 року.
Вибрані твори
«Автопортрет», 1859, Гренобль «Дві сестри», 1859, Сент Луїс, США «Весняні квіти і філіжанка», 1865 «Венера і Амур», 1867 «Аврора і Ніч» «Вшанування Ежена Делакруа», 1864 р. «Едуар Мане в циліндрі» (художник), 1867 «Художня майстерня у Батіньйолі, Париж», 1870, Музей д'Орсе «Спокуси св. Антонія», не датовано, Національний музей західноєвропейського мистецтва (Токіо) «Рододендрон», 1874 р. «Хризантеми», 1875 р. «Урок малюнка», 1879 р. «Маддалена Лерой», 1882 «Шарлотта Дюбур», 1882, Музей д'Орсе «Квіти в керамічній вазі», 1883, Ермітаж, Санкт-Петербург «Білі маки», 1891, Художня галерея Південної Австралії, Аделвїда «Ундина», пастель, 1896
Групові портрети
Квіткові натюрморти
Обрані портрети
Див. також Академізм Реалізм Імпресіонізм Натюрморт Літографія Побутовий жанр Франсуа Бонвен Луї ла Каз
Примітки
Джерела Гос. Эрмитаж, каталог 1, Ленинград, «Аврора», 1976 Lucie-Smith, Edward, Henri Fantin-Latour, New York, Rizzoli, 1977. Poulet, Anne L., & Murphy, A. R., Corot to Braque: French Paintings from the Museum of Fine Arts, Boston, Boston: The Museum, 1979. ISBN 0-87846-134-5 Rosenblum, Robert, Paintings in the Musée d'Orsay, New York: Stewart, Tabori & Chang, 1989. ISBN 1-55670-099-7
Посилання