Микола Іванович Духновський (, Варшава — , Київ) — український театральний художник і педагог, професор (1967). Член Спілки радянських художників України (1945). Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1954 року.
Життєпис Микола Духновський народився у Варшаві.
У 1931 році закінчив Київський художній інститут. З 1967 року — професор цього інституту. Серед його учнів — знаний художник П. І. Гончар, син Івана Гончара.
1929—1931 роки — художник, 1934—1962 роки — головний художник Київського театру російської драми імені Лесі Українки.
1950—1951 роки — працює у Київському театрі музичної комедії.
Як художник працював також для інших київських театрів: Київський театр опери та балету (поставив «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні у 1947 році), Київський театр імені Івана Франка (оформив постановку «Професор Буйко» Я. Баша), Навчальний театр Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого (оформив «Каса маре» І. Друце), Київський театр транспорту (1952—1953).
У 1943 році разом з Театром імені Івана Франка перебував в евакуації у Грозному.
Одночасно викладав у Київському інституті театрального мистецтва (1947—1967) та Київському художньому інституті (1962—1977, з 1967 професор). В художньому інституті керував майстернею театрально-декоративного живопису.
Багато років мешкав у Києві в будинку № 19 на вулиці Пушкінській. Останні роки життя (з 1990) разом з дружиною жив у будинку ветеранів сцени (Пуща-Водиця).
Помер у Києві.
Роботи в театрі
Київський перший драматичний театр «Плацдарм» Мирослава Ірчана (1931—1932) «Князь Мстислав відважний» О. Пруста (1933—1934) Театр імені Лесі Українки «Вовки та вівці» О. Островського (1934) «Слава» В. Гусєва (1936) «Генеральный консул» братів Тур та Л. Шейніна (1938) «Живий труп» Л. Толстого (1940) «Дворянське гніздо» за І. Тургенєвим (1941) «Навала» Л. Леонова (1943) «Діти сонця» (1946) «Генерал Брусилов» І. Сельвинського (1946) «За тих, хто у морі» Б. Лавреньова (1946) «Овід» за Е. Войнич (1948) «Таланти і прихильники» О. Островського (1949) «Чайка» А. Чехова (1950) «Під золотим орлом» Я. Галана (1952) «Мертві душі» за М. Гоголем (1952) «Совість» Ю. Чепуріна (1953) «Мораль пані Дульської» Г. Запольської (1956) «Вогненний міст» Б. Ромашова (1957) «Юність Полі Віхрової» за Л. Леоновим (1959) «Пісня під зорями» В. Собка (1959) «На дикому березі» за Б. Полєвим (1966) «Кров на Уссурі» А. Школьника (1969) «Учитель танців» Лопе де Веги (1969) «Любов на світанку» Я. Галана (1971) «Лазня» В. Маяковського АТОБ імені Т. Г. Шевченка «Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні (1947, 1950, 1959) Театр імені Івана Франка «Софія Ковалевська» братів Тур (1948) «Професор Буйко» Я. Баша (1949) «Любов Ярова» К. Треньова (1951) «Дві сім'ї» М. Кропивницького (1962) Навчальний театр Інституту імені Івана Карпенка-Карого «Каса маре» Й. Друце Київський театр транспорту «Домбі і син» за Чарлзом Дікенсом (1952, 1953) «Стежкою грому» Пітера Абрагамса (1953) Київський театр ляльок «За щучим велінням» Є. Я. Тараховської (1938) «Коза-дереза», «Ріпка» за народними казками (1939) Казахський театр імені Абая «Іван Сусанін» М. Глінки (1941) «Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського (1942) Чернівецький муздрамтеатр «Житейське море» І. К. Карпенка-Карого (1945) Київський молодіжний театр «Безприданниця» О. Островського (1946) Київський ТЮГ «Два капітани» за романом В. Каверіна (1949) «Друг мій Колька» Ю. Любимова (1959) «Народження таланту» І. Рачади (1961—1963) Житомирський театр ляльок «Фініст, ясний сокіл» М. Шеставала (1950)
Примітки
Література Духновський Микола Іванович // Художники України: енциклопедичний довідник / Микола Лабінський, Віктор Сидоренко; Академія мистецтв України. Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: 2006. — С. 229.
Посилання Перелік документів М. І. Духновського, що зберігаються в архіві Архів Миколи Духновського Духновський Микола Іванович // Leksika.com.ua. Духновский Николай Иванович Духновский Николай Иванович // Киевский календарь.