Бернардино Мей ( 1612/1615, Сієна — 1676, Рим) — італійський художник і гравер доби розвиненого бароко Життєпис
Місяць і рік народження митця залишаються невідомими. Народився після 1612 року у місті Сієна. Відомі імена батьків — Селія Самоцци та Джироламо ді Аньйоло. Починав працювати художником мініатюр Annalisa Pezzo (Dizionario Biografico degli Italiani). Серед перших вчителів — сієнський художник Рутіліо Манетті (1571—1639) та Франческо Рустічі, що помер молодим (1600–1625)Giovanni Rosini, Storia della pittura italiana; Luigi Lanzi was unwilling to hasard a guess as to Bernardino's early master (Lanzi, Storia pittorica dell'Italia dal risorgimento delle belle arti fin presso al fine del XVIII secolo, p. 363).. Вивчав у рідному місті твори місцевих художників, серед котрих — Рафаелло Ванні, Франческо Рустічі, Джуліано Перччіолі.
1657 року відбув у Рим. Його твори привабили увагу кардинала Фабіо Кіджі, він і сприяв переселенню художника до Рима. Згодом кардинал став папою римським під ім'ям Александр ІІІ.
Виробив художню манеру, надзвичайно наближену до творів майстрів римського академізму. Але знайомство з творами Караваджо та його численних послідовників мало свій вплив і іноді Бернардино Мей полишав академічні і міфологічні сюжети і працював в суворо реалістичній стилістиці ( картина «Шарлатан у Сієні»). Дивним чином серед імперсональних персонажів розміщав фігури реалістичні і індивідуальні. Зміцненню стану у Римі сприяли приятельські стосунки з Лоренцо Берніні, що був художнім диктатором папської столиці, в орбіту послідовників котрого потрапив і Бернардино Мей, тільки в живопису.
В Римі став членом академії св.Луки і в його творах академічної тематики помітні впливи римських майстрів, серед котрих були Маттіа Преті, Андреа Саккі, П'єр Франческо Мола.
Помер у Римі 1676 року.
Вибрані твори
«Шарлатан» «Христос жене торговців з храму» «Алегорія юстиції» «Алегорія миру» «Алегорія перемоги» «Алегорія чистоти» «Олександр Македонський і богині життя Парки». Художній музей Цинциннаті «Видіння св. Єроніма», приватна збірка «Лікар відкриває причину хвороби Антіоха», Монте деї Паскі, Сієна «Виховання немовляти Геркулеса» «Розп'яття зі св. Франциском Ассізьким і св. Агатою та Богородицею» «Св. Катерина Сієнська» «Бернардо Толомей» «Цар Давид спостерігав за купанням Вірсавії» «Орест убиває Егісфа і Клітемнестру» «Кардинал Роландо Бандінеллі» «Страта на хресті апостола Петра» «Марія Магдалина» «Папа римський Александр ІІІ» «Євангеліст Іван» «Джакомо Сансідоні» «Месса св. Григорія Великого» «Поклоніння пастухів немовляті Христу» «Фортуна»
Галерея
Див. також Сієнська школа Сейченто Караваджизм
Примітки
Джерела Carlo Del Bravo, Presentazione di Bernardino Mei in "Pantheon", XXIV, V, 1966. Marco Ciampolini, Bernardino Mei e la pittura barocca a Siena, (catalogo mostra), Firenze 1987 Simona Sperindei, Gli anni romani di Bernardino Mei : nuovi documenti sulla sua attività, in Il Museo del Barocco Romano: le collezioni Ferrari, Laschena ed altre donazioni a Palazzo Chigi in Ariccia, a cura di Maria Barbara Guerrieri Borsoi e Francesco Petrucci, Roma 2008, pp. 155–158 Simona Sperindei, Un virtuoso tra Siena e Roma: Bernardino Mei (1612-1676), in "Annali della Pontificia Insigne Accademia di Belle Arti e Lettere dei Virtuosi al Pantheon", XI, 2011, pp. 517–530
Посилання