Жуан Маріу Навал Кошта Едуарду (, 19 січня 1993, Порту, Португалія) — португальський футболіст, центральний півзахисник клубу «Бенфіка» та національної збірної Португалії. На умовах оренди грає за «Бешикташ».

Клубна кар'єра Розпочинав займатися футболом у футбольній школі клубу «Порту» з рідного міста. 2004 року перейшов до академії столичного «Спортінга». У дорослому футболі дебютував 2012 року виступами за команду дублерів лісабонського клубу.

2013 року дебютував в матчах за головну команду «Спортінга». Першу половину 2014 року здобував ігровий досвід, граючи на умовах оренди за «Віторію» (Сетубал). Влітку 2014 року повернувся з оренди до «Спортінга», де швидко отримав постійне місце у складі основної команди клубу. У 2015 році Маріу завоював Кубок Португалії разом з клубом.

Влітку 2016 року після успішного виступу на Євро-2016 Жуан перейшов у італійський «Інтернаціонале». Сума трансферу склала 40 млн. євро. У матчі проти «Пескари» він дебютував у італійській Серії A. 16 жовтня в поєдинку проти «Кальярі» Маріу забив свій перший гол за «Інтер».

Взимку 2018 року англійський «Вест Гем Юнайтед» оголосив про перехід Маріу на правах оренди з подальшим правом викупу. 30 січня в матчі проти «Крістал Пелес» він дебютував у англійській Прем'єр-лізі. 31 березня в поєдинку проти «Саутгемптона» Жуан забив свій перший гол за «молотобійців». Загалом за півроку в Англії забив 2 голи у 14 матчах різних турнірів, після чого повернувся до «Інтера».

Після повернення до Італії регулярно отримував ігровий час, провівши в сезоні 2018/19 20 матчів у Серії A. 27 серпня 2019 року на умовах оренди з правом викупу перейшов до московського «Локомотива». Протягом сезону взяв участь у 21 грі «залізничників» в усіх турнірах, проте своїм правом викупу контракту гравця московський клуб не скористався, і португалець повернувся до «Інтера».

6 жовтня 2020 року гравець повернувся до рідного «Спортінга», також на правах оренди.

12 липня 2021 року контракт гравця з «Інтером» було завчасно розірвано за обопільною згодою, а вже наступного дня Жуан Маріу підписав п'ятирічну угоду з «Бенфікою».

30 листопада 2023 року в матчі групового етапу Ліга чемпіонів проти «Інтернаціонале» оформив свій перший в кар'єрі хет-триком.

Виступи за збірні 2007 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 55 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 10 забитими голами.

Протягом 2012–2015 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 29 офіційних матчах, забив 3 голи. Був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2015 року, де на груповій стадії приніс перемогу у першій грі проти збірної Англії, забивши єдиний гол зустрічі. Згодом став співавтором розгромної перемоги над німецькими однолітками, яких у півфіналі змагання португальці здолали з рахунком 5:0. Відіграв також усі 120 хвилин фінального матчу проти збірної Швеції, після чого реалізував свій пенальті у післяматчевій серії, що, втім, не допомогло португальській «молодіжці», яка за пенальті програла скандинавам і посіла друге місце на континентальній першості.

11 жовтня 2014 року в товариському матчі проти збірної Франції Жуан Маріу дебютував за збірну Португалії, замінивши у другому таймі Кріштіану Роналду.

У травні 2016 року був включений до заявки збірної для участі у фінальній частині тогорічного чемпіонату Європи у Франції, на якому зіграв у всчіх семи матчах іграх, в тому числі у фінальній проти Франції, і став чемпіоном Європи. 10 листопада 2017 року в поєдинку проти збірної Саудівської Аравії Маріу забив свій перший гол за національну команду.

У 2018 році Маріу був серед основних гравців збірної на чемпіонаті світу 2018 року у Росії.

Статистика виступів Статистика клубних виступів Станом на 18 серпня 2021 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2011–12 «Спортінг» ПЛ 0 0 КП+КЛ 0+0 0 ЛЄ 1 0 - - - 1 0 2012–13 ПЛ 1 0 КП+КЛ 0+0 0 ЛЄ 0 0 - - - 1 0 2012–13 «Спортінг Б» СЛ (ІІ) 31 1 - - - - - - - - - 31 1 2013–14 СЛ (ІІ) 13 1 - - - - - - - - - 13 1Усього за «Спортінг Б» 44 2 - - 0 0 - - 44 2 2013–14 «Віторія» (Сетубал) ПЛ 15 0 КП+КЛ 0+1 0 - - - - - - 16 0 2014–15 «Спортінг» ПЛ 30 5 КП+КЛ 7+0 2+0 ЛЧ+ЛЄ 6+2 0 - - - 45 7 2015–16 ПЛ 33 6 КП+КЛ 2+2 0 ЛЧ+ЛЄ 2+5 0+1 СП 1 0 45 7 2016–17 ПЛ 1 0 КП+КЛ 0+0 0 ЛЧ 0 0 - - - 1 0Усього за «Спортінг» 65 11 11 2 16 1 1 0 93 14 2016–17 «Інтернаціонале» A 30 3 КІ 2 0 ЛЄ 0 0 - - - 323 2017–18 A 14 0 КІ 1 0 - - - - - - 15 0 2017–18 «Вест Гем Юнайтед» ПЛ132КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 1422018–19 «Інтернаціонале» A 20 1 КІ 2 0 ЛЧ+ЛЄ 0+0 0+0 - - - 23 1Усього за «Інтернаціонале» 64 4 5 0 0 0 - - 69 4серп. 2019–20 «Локомотив» (Москва) ПЛ 18 1 КІ 0 0 ЛЧ 4 0 СКР - - 21 1 2020–21 «Спортінг» ПЛ 27 2 КП+КЛ 2+3 0 ЛЄ - - - - - 32 2Усього за Sporting Lisbona 92 13 16 2 16 1 1 0 125 16 2021–22 «Бенфіка» ПЛ 1 0 КП+КЛ 0+0 0+0 ЛЧNei turni preliminari 3 1 - - - 4 1Усього за кар'єру 247 22 23 2 23 2 1 0 294 26

Статистика виступів за збірну Станом на 18 серпня 2021 року

Титули і досягнення Володар Кубка Португалії: 2014-15 Володар Суперкубка Португалії: 2015, 2023 Володар Кубка португальської ліги: 2020-21 Чемпіон Португалії: 2020-21, 2022-23 Чемпіон Греції: 2025-26

Збірна Португалії Чемпіон Європи: 2016

Особисте життя Старший брат, Вілсон Едуарду, також професійний футболіст, вихованець «Спортінга».

Примітки

Посилання