Кіренга () — річка в Іркутській області Росії. Впадає у річку Лену, із правого берега, і належить до її водного басейну.
Географія Річка бере свій початок у Байкало-Ленському заповіднику, в південній частині Байкальського хребта, на західних його схилах, на висоті 1500 м, поблизу висоти 2186 м, всього за 6 км на захід від берега озера Байкал, та за 65 км на південь — південний-захід від витоку річки Лени. Від витоку до впадіння Правої Кіренги (відрізок русла 77 км) носить назву — Ліва Кіренга. У верхів'ї тече в північно-західному та західному напрямку, а після гори Мукчика (853 м) повертає на північ — північний-схід і тече в основному в цьому напрямку до самого гирла. Впадає у річку Лену, з правого берега у місті Кіренську (Іркутська область).
Довжина річки 746 км, площа басейну — км². На всій протяжності русло річки має гірський характером течії. Швидкість течії коливається у межах 1,4-1,9 м/с, тільки на окремих ділянках зменшується до 0,8-1,1 м/с. Ширина русла в середній течії 90-170 м, глибина — 1,2-2,6 м; в нижній течії ширина доходить до 258–358 м, а глибина — до 3,2-5,8 м.
Острови В середній та нижній течії русло річки розбивається на окремі рукави, утворюючи при цьому численні великі та малі острови. Найбільші із них (від витоку до гирла): Заключчя, Курейський, Єловий (верхній), Чорнобровинський, Ведмежий, Луг, Піщаний, Круговський (найбільший), Матерський, Заярський, Конеслужний, Єловий (нижній), Рейський, Манаківський, Безруківський, МонастирськийMaps for the world / Карти всього світу .
Етимологія Існує кілька версій про походження назви річки: Загальновизнаним вважається тлумачення М. Мільхеєва, згідно з яким гідронім перейнятий із евенкійської мови і походить від евенського слова кири із суфіксом ӈга, що в перекладі означає — «брудний». Дно Кіренги вистелене камінням, внаслідок чого виникає оптичний ефект за яким поверхня річки здається чорною, хоча насправді вода в ній чиста та прозора. Згідно з іншою версією, яка в першу чергу поширена серед жителів міста Кіренська, назва гідроніму походить від евенського слова кіренӈа, що означає — «орлине гніздо». У Якутії поширена ще одна версія, про тюркомовне походження назви: від якутського киирии уҥа, що означає — «вхід праворуч», у значенні — «права притока»Природа Байкалу .
Гідрологія Живлення річки переважно дощове. Річка замерзає в кінці жовтня — на початку листопада і залишається під крижаним покривом до кінця квітня — початку травня.
За період спостереження протягом 25 років (1966–1990) на станції у селі Карам за 435 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 89,1 м³/с.
За період спостереження протягом 2 років (1969 та 1988) на станції у селі Кутіма, за 93 км від гирла, середньорічна витрата води становила 843,8 м³/с.
Спостереження за водним режимом річки також проводилось протягом 64 років (1927–1990) на станції у селі Шорохове (Кіренський район, Іркутська область), розташованого за 18 км від гирла, впадіння Кіренги у Лену. Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила для водного басейну , що становить понад 99% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 442 міліметра на рік.
За період спостереження встановлено, мінімальний середньомісячний стік становив (у березні), що становить менше 6% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить — і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.
За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив (у лютому 1968 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив (у червні 1959 року).
Притоки Річка Кіренга приймає понад сім десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 16 (від витоку до гирла):Валідатор водних об'єктів річки Кіренги. Процитовано: 2015-11-11 + Назва притоки Довжина,(км) Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Кіренги, (км) Витрата води,(м³/с) ліві притоки Тонгода (Права Тонгода) 125 1200 582 Шона 66 1380 538 Ханда 242 5750 472 Туколонь (нижня) 86 392 Балдахинія 64 261 Окукикта 52 245 Ічикта 164 1340 82 праві притоки Права Кіренга 60 669 Улькан (Лівий Улькан) 224 7670 294 Окунайка 155 2230 261 Домутка (Північна) 68 197 Миня (Велика Миня) 176 4820 179 113 ()Дані по водотоку річки Мині на сайті R-Arcticnet: на станції Мінуя (за 4 км) Черепаниха 97 144 Домугда 104 1030 119 Кутима 141 2740 97 Моголь 162 1220 73
Населенні пункти Верхів'я річки Кіренги малозаселене. На берегах річки розташовано понад два десятки населених пунктів, частина з яких нежилі (від витоку до гирла); села: Муринія (нежиле), Карам, Тарасове, смт. Улькан, села: Окунайське, Новоселове, смт. Магістральне, села: Ключі, Іспиритиха, Козачинське, Деоринське (нежиле), Осинове, Карнаухове, Єрмаки, Поперечне, Вилюєве (нежиле), Шарабора (нежиле), Нижньомартинове, Грем'яче (нежиле), Кутима, Моголь (нежиле), Усть-Кіренга, Шорохове, Юксеєве (нежиле), Гарь, Сидорове, м. Кіренськ.
Див. також Найдовші річки Росії
Примітки
Посилання
Maps for the world / Карти всього світу