Урóчище, рідше врóчище — у широкому розумінні, народна назва будь-якої місцевості, відмінної від інших.
Опис Урочищем може стати будь-яка частина місцевості, яка відрізняється від інших ділянок навколишньої місцевості. Наприклад, це може бути лісовий масив серед поля, болото або щось подібне, а також ділянка місцевості, що є природною межею між чим-небудь. Урочищем іноді називають і окремо розташовані невеликі населені пункти, оскільки вони виділяються на навколишній місцевості.
На радянських і українських топографічних картах термін «урочище» використовується для позначення територій колишніх населених пунктів, на яких не збереглася забудова. У минулому багато істориків і географів (зокрема, П. А. Гільтебрандт) зараховували до «урочищ» будь-які населені пункти.
У фізичній географії урочище — це закономірно складена група однорідних ділянок природи (фацій), яка відособлена більш-менш чіткими природними або антропогенними межами. Це з нижчих одиниць фізико-географічного районування, морфологічна частина географічного ландшафту (гора, западина тощо). Підрозділяється на фації, які характерні однорідним субстратом.
Урочища, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані, можуть оголошуватися заповідними.
Галерея
Див. також Мікротопонімія
Примітки
Джерела
Арманд Д. Л. Принципы физико-географического районирования // Изв. АН СССР. Сер. геогр. — 1952. — № 1. — С. 68-82. Гильтебрандт П. А. О происхождении некоторых урочищных имён // Известия ИРГО. — 1878. — С. 466. Марцинкевич Г. И. Ландшафтоведение. — Минск: БГУ, 2007. — 206 с. Солнцев Н. А. Морфологическое изучение географических ландшафтов // Учение о ландшафте. — М.: МГУ, 2001. — 384 с.
Посилання