Городенківський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР. Адміністративним центром повіту було місто Городенка. Нині на території Городенківського повіту розташовані адміністративні одиниці Івано-Франківської області — Городенківський район і Тлумацький (частково).

Королівство Галичини та Володимирії Повіт утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Городенківського повіту приєднаний Обертинський повіт. Однак Обертинський повіт зберігся у структурі судової адміністрації. Практично в такому вигляді Городенківський повіт існував 73 роки — до 17 січня 1940 року.

У 1880 році повіт поділявся на 48 кадастральних гмін, складався зі 48 самоврядних громад (гмін) — 3 міських і 45 сільських (з 50 фільварками) та 40 окремих територій — загалом 88 адміністративних одиниць. За переписом 1880 р. в повіті було 66849 мешканців.

У складі ЗУНР

Повіт входив до Станиславівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Теофіль Окуневський (УНДП), головою Повітової УНРади о. Іван Пісецький. Делегатом до УНРади обраний Теодор Замора.

Польська Республіка

Включений до складу Станиславівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 96 поселень (з них 1 місто, 48 сільських гмін і 45 фільварків та 2 знелюднілі поселення) з 39 312 житловими будинками.

Загальна чисельність населення повіту складала 83 670 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 64 490 — греко-католики, 11 987 — римо-католики, 7 148 — юдеї, 45 — інших визнань.

Через прийняття Польщею виборчого закону з порушенням прав українців, передбачених Версальським трактатом, Сен-Жерменським договором, Севрським мирним договором і ухвалами Конференції у Спа, міжпартійні збори 27.08.1922 у Львові закликали бойкотувати вибори 1922 року. Виборчий комітет у Городенці на чолі з доктором Теофілом Окуневським і доктором Стефаном Істеревичом підтримав бойкот виборів і організував віча в селах повіту. Окупаційна адміністрація провела арешти і розганяла передвиборчі віча, свобода яких була гарантована польською конституцією.Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 89-110.

Зміни адміністративного поділу Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 березня 1929 р. територія Обертина була розширена за рахунок землі, з вилученої з земель села ГаврилякRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Hawrylak i Obertyn w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem. .

1 квітня 1932 р. значна частина території села Семаківці передана селу МихальчеRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 16 czerwca 1931 r. o zmianie granic gmin wiejskich Siemakowce i Michałcze w powiecie horodeńskim, województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1931. — nr 67. — poz. 554. — S. 1141. .

Розпорядженням Ради Міністрів від 10 квітня 1934 року село Джурків передане з Городенківського повіту до КоломийськогоRozporządzenie Rady Ministrów z dnia 10 kwietnia 1934 r. o zmianie granic powiatów horodeńskiego i kołomyjskiego w województwie stanisławowskiem // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 36. — poz. 326. — S. 588. .

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) містечко Городенка — місто з 1934 року.

Сільські ґміни Кількість:

1920—1934 рр. — 47

1934—1939 рр. — 7 +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна ГороденкаГородниця, Пробабин, Серафинці, Стрільче, Ясенів-Пільний52Ґміна НезвиськаГарасимів, Живачів, Ісаків, Лука, Незвисько, Петрів, Підвербці, Раковець, Семенівка, Сокирчин, Уніж113Ґміна ОбертинБалагорівка, Гончарів, Гавриляк,  Жабокруки, Жуків, Обертин, Яківка74Ґміна СємаківціДалешове, Колінки, Михальче, Поточище, Семаківці55Ґміна ТишківціОлієво-Королівка, Олієво-Корнів, Рашкув (Рашків), Тишківці, Чортовець56Гміна ЧернелицяДубка, Копачинці, Корнів, Кунисівці, Вільхівці, Репужинці, Хмелева, Чернелиця87Ґміна ЧернятинВербівці, Глушків, Вікно, Топорівці, Чернятин5передано до Коломийського повітуДжурків (до 01.08.1934)1 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Старости Мечислав Зажецький (-1932) Едвард Скшинський (1932—1936) Леон Рутковський-Кочур (1936—1939)

Населення Українці-грекокатолики становили 77 % населення повіту (1907).

У 1939 році в повіті проживало 98 840 мешканців (78 120 українців-грекокатоликів — 79,04 %, 7 720 українців-латинників — 7,81 %, 3 540 поляків — 3,58 %, 1 870 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,89 %, 7 530 євреїв — 7,62 % і 60 німців та інших національностей — 0,06 %).

Радянський період 27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Станіславської областіУказ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» .

17 січня 1940 року повіт ліквідовано в результаті поділу території на райони: Городенківський — з міста Городенка і ґмін Городенка, Тишківці і Чернятин; Обертинський — із ґмін Обертин і Незвиська; Чернелицький — із ґмін Чернелиця і Семаківці.

Третій Райх Під час німецької окупації у 1941—1944 роках Городенківський повіт був відновлений як адміністративна одиниця крайсгауптманшафту Коломия дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на ґміни (волості). 1.04.1942 повіт підпорядкований Коломийському повітовому управлінню.Distrikt Galizien Після зайняття території повіту у липні 1944 року Червоною армією був відновлений поділ на райони.

Примітки

Посилання