Жирний четвер або Масний четвер () — у християнському календарі, останній четвер перед Великим постом, відомий також як Запусти (). У Польщі та у католицькій частині Німеччини, за традицією, у цей день дозволяється переїдання.

Оскільки дата жирного четверга залежить від дати Великодня, цей день є рухомим святом. Наступного четверга є четвер після Попільної середи і належить до періоду Великого посту, під час якого християни з релігійних причин (покаяння), як приготування до Великодня, повинні стримуватися на вираз пожертви. Свято може випасти між 30 січня і 4 березня.

Найпопулярніші страви то є пончики () та вергуни (), також звані в деяких регіонах хруст або хрустики. Раніше об'їдалися пончиками з начинкою з сала, бекона, м'яса, котрі рясно запивалися горілкою.

Відповідно до одного з забобонів, якщо хтось у жирний четвер не з'їсть жодного пончика — в подальшому житті він не матиме успіху.

У наступній таблиці наведено, як припадає жирний четвер у роках. РікДата201011 лютого20113 березня201216 лютого20137 лютого201427 лютого201512 лютого20164 лютого201723 лютого20188 лютого201928 лютого202020 лютого202111 лютого202224 лютого202316 лютого20248 лютого202527 лютого202612 лютого20274 лютого202824 лютого20298 лютого

Історія свята Історія жирного четверга сходить до язичництва. Це був день, коли відзначається відхід зими та прихід весни. Свято було засноване на поїданні жирних страв, особливо м'яса з питтям вина, і закускою. Пончики робились з хлібного тіста і фарширувались беконом. Римляни святкували таким чином один раз у рік, так званий жирний день.

Біля XVI століття у Польщі з'явилася звичка їсти пончики у солодкій версії. Виглядали вони трохи інакше, ніж це тепер, в середині був схований маленький горішок арахісу або мигдалю. Той, хто потрафив на такий щасливий пончик, мав насолоджуватися достатком та успіхом.

У специфічний спосіб святкували жирний четвер у Малопольщі. У той час він називався «цомбровий» четвер. Згідно з легендою, назва походить від імені мера Кракова Цомбер (), котрий жив у XVII столітті, злого та суворого до жінок, котрі мали свої намети й торгівлю на Ринковій Площі. Казали: Бог високо і король далеко, хто ж нас заслонить від Цомбра. За повідомленнями він помер у жирний четвер. На кожну річницю смерті вуличні торговці на ринку запровадили гучні забави та танці. Під час забави учасники змушують перехожих на ринку чоловіків танцювати або пожертвувати верхній одяг в обмін на образи, нанесені Цомброю.

Існує версія появи пончиків у Польщі. Згідно з легендою, перші пончики приготували, щоб нагодувати захисників Відня, обложеного турками в 1683 р. Проте це не були пухкі та солодкі кульки, а смажені на смальці шматки хлібного тіста, фаршировані салом.

Пончики прийшли до Польщі разом з військами Яна III Собеського, який повертався з Віденської битви. Однак тільки у XVIII столітті вони стали ласощами. Пухкі, легкі, з трояндовим варенням, що тануть у роті…

У книзі «Опис звичаїв і традицій за царювання Августа III» () написано: Якщо потрапити в око старовинним пончиком, можна його підбити, сьогоднішній пончик настільки пухкий і легкий, що якщо його стиснути в руці, він знову розтягується і росте до своїх розмірів, а вітер може здути його з тарілкиhttp://culture.pl/pl/artykul/krotka-historia-polskich-deserow Krótka historia polskich deserów.

В наш час пончики роблять з пшеничного борошна і дріжджів, а начинку з трояндового варення, фруктового джему, молочного киселю. Трояндове варення є популярним переважно в Малопольщі, куди воно прийшло з арабських країн. Начинку вручну додають в сире тісто або впорскують після смаження.http://ostarbeiter.vn.ua/tlusty-czwartek.html Жирний четвер у Польщі

Див. також Карнавал

Примітки