Іван Іович Братченко (, селище Комишуваха, тепер Запорізького району Запорізької області — , місто Київ) — український радянський політичний діяч, міністр автомобільного транспорту і шосейних доріг УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1961—1971 роках.
Біографія Освіта вища.
У грудні 1938 — лютому 1941 року — служба у Червоній армії.
З червня 1941 року — у Червоній армії, учасник радянсько-німецької війни. Служив начальником планово-виробничого відділу 1-го рухомого танко-агрегатно-ремонтного заводу Бронетанкових і Механізованих військ 2-го Прибалтійського фронту.
Член ВКП(б) з 1944 року.
Потім — на господарській роботі. Працював керівником автомобільного управління комбінату «Артемвугілля» Сталінської області.
29 травня 1961 — 26 листопада 1968 року — міністр автомобільного транспорту і шосейних доріг Української РСР.
26 листопада 1968 — 1 квітня 1970 року — міністр автомобільного транспорту Української РСР.
З квітня 1970 року — 1-й заступник голови Українського об'єднання Ради Міністрів УРСР «Укрсільгосптехніка».
Потім — на пенсії. Помер 1 лютого 1996 року. Похований разом з дружиною на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, ).
Звання інженер-капітан
Нагороди орден Вітчизняної війни 2-го ст. (11.03.1985) орден Червоної Зірки (29.07.1944) медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1964)
Посилання