Звонимир «Звонко» Богдан (; *5 січня 1942, Сомбор) — виконавець власних і народних пісень Сербії, Хорватії, Угорщини та Румунії, найбільш відомий завдяки пісням, присвяченим бунєвцям. Окрім слави співака, є визнаним композитором і поетом, художником, виноробом і учасником кінних перегонів.

Біографія Звонимир Богдан народився в Сомборі (Воєводина, Сербія) в родині бунєвців, у часи Другої світової війни та угорської окупації Югославії. Провів дитинство на фермі свого діда Стипана Кукурузара; його дід по батьківській лінії Франья, що був візничим і тамбурашем, передав Звонкові любов до коней і народної музики. Після нетривалої роботи в Сомборському театрі, він у віці 19 років поступив до театральної академії в Белграді, заробляючи на життя співом у кав'ярнях. Контракт із готелем «Уніон», що був місцем зібрання белградської богеми, посприяв його кар'єрі, близько 30 років Звонимир давав концерти в Уніоні при кожному візиті до столиці. Його перший значний сольний концерт відбувся на терасі Белградської фортеці.

1971 була записана найвідоміша пісня Звонка Богдана «Hej salaši na severu Bačke» (Гей, хати на півночі Бачки). З 1972 він виступав зі знаковим у світі народної музики Балкан оркестром Яніка Балажа.

У роки балканських воєн 90-х, Богдан відмовився від виступів: «Я просто був не в гуморі для цього. Також піратство процвітало настільки, що мене нудило від думки про композиторську чи виконавську працю… Я лише надіюся, що ці потворні часи минуть і ми знов будемо здатні жити по-людськи».

У 2004 Звонимир Богдан взяв участь у впливовому фестивалі Exit, що переважно збирає гурти в жанрі поп/рок музики та відбувається в Петроварадинській фортеці; цей виступ став знаковим для народної музики та важливим для діалогу поколінь у сербському суспільстві.

В творчості Звонимира Богдана є як традиційні народні пісні так і його авторські (як уже згадана «Hej salaši na severu Bačke»). Є в репертуарі пісні угорською та циганською мовами.

В 2000-ні роки співпрацює з відомими колективами Orkestar Mileta Nikolića (наступники згадуваного оркестру Балажа) з Воєводини та Zagrebački tamburaši з Хорватії. 73-річний Богдан продовжує радувати виступами в Сербії та Хорватії, а також і в інших країнах на запрошення діаспорових громад.

Найвідоміші пісні з репертуару Звінка Богдана: Hej salaši na severu Bačke Osam tamburaša s Petrovaradina Bunjevačko prelo U tem Somboru Već odavno spremam svog mrkova Ne vredi plakati Govori se da me varaš Kraj jezera jedna kuća mala Fijaker stari Prošle su mnoge ljubavi Ko te ima, taj te nema Богдан також був відомим візничим, одним із найуспішніших кінних спортсменів у Воєводині. Перших успіхів він досягав іще в 1970-ті. Звонко Богдан — власник коня Диктата, чемпіона Югославії (Yugopapir, 1977) До 2012 року, коли він завершив кар'єру, на його рахунку були перемоги в Srpski kasački derbi, Slovački kasački derbi, Hrvatski kasački derbi, Subotička milja, Trci grada Subotice, Dužijanci, Zobnatički konjički igre, встановлював рекорди змагань. Новина про завершення кар'єри

В молодості Звонимир Богдан був одружений з популярною акторкою Ґізелою Вукович. Наступний його шлюб був успішніним, він і його дружина Мир'яна виховали двох дітей, мають трьох онуків. З 1980 року родина живе в Суботиці, де пан Звонимир володіє іменною винарнею. З 2009 року — почесний громадянин Суботиці (третій, хто отримав це звання). Новина про нагородження

Вплив Найвідоміші сучасні музики-тамбураші з Хорватії, як-от: Златни Дукати, Кичо Слабінац і Мирослав Шкоро, — записали багато пісень створених або виконуваних Богданом. Альбом Starogradska pjesmarica (1994) гурту Златни Дукати містить його популярні пісні. Мирослав Шкоро має звичай виконувати «Ej salaši na sjeveru Bačke» чи не на кожному концерті на пошану Звонимирові Богдану.

1990 року поет Драго Бритвич і композитор Синиша Леополд з Хорватії написали пісню «Svirci moji» (Мої музи́ки) спеціально для Богданового виступу на фестивалі «Zlatne žice Slavonije» у Пожезі. Через початок війни Звонимир Богдан не зміг виступити, натомість Дука Чаїч, виконавши цю пісню, взяв гран-прі фестивалю. Понад 10 років минуло перш ніж Богдан у програмі  «Hit do hita» на HRT виконав «Svirci moji». З того часу пісня є в його репертуарі. Також її виконують Крунослав Слабінач і Златни Дукати, пісня вважається класикою серед виконавців тамбуриці.

У 2000-ні Звонко Богдан записав ряд патріотичних хорватських пісень, як-от: «Otvori prozor» (Відкрий вікно), «Od Konavala pa do Zagore» (Від Конавлі до Загори), «Markova čežnja» (Маркова туга). У травні 2003 на фестивалі Бродфест у Славонському Броді Богдан отримав приз «Ruka slobode» («Рука свободи») за пісню «Od Konavala pa do Zagore», текст пісні був визнаний найкращим хорватським поетичним патріотичним твором 2002 року.

45-та річниця творчої діяльності Звонимира Богдана була відзначена концертом у головному концертному залі Белграду — Сава-центрі в листопаді 2013. Zvonko Bogdan koncertom obeležio 45 godina na estradi

Дискографія

Альбоми Назва Рік виходу Формат, лейбл Biseri narodne muzike з Оркестром Яніка Балажа 22 квітня 1971 LP, PGP RTB Zvonko Bogdan 15 жовтня 1972 LP, PGP RTB Zvonko Bogdan i orkestar Šandora Lakatoša 4 грудня 1973 LP, PGP RTB Zvonko Bogdan peva za Vas 8 жовтня 1974 LP, PGP RTB Što se bore misli moje 19 березня 1976 LP, PGP RTB Zvonko Bogdan 10 січня 1980 LP, PGP RTB Zvonko Bogdan i tamburaški orkestar Janike Balaža 6 червня 1981 LP, PGP RTB Pesme i pesnici 15 лютого 1984 LP, PGP RTB Legolas 22 червня 1984 LP, PGP RTB Svaku ženu volim ja 20 червня 1988 LP, PGP RTB Život teče u laganom ritmu 2001 CD, Croatia Records Živim život k'o skitnica 2002 CD, A Records, Сомбор Rariteti 2003 CD Uspomena na vreme koje se sigurno ponoviti neće 2004 Double CD Panonija i ja 2005 CD, Vojvodina Music Tko te ima, taj te nema 2007 CD, Croatia Records Godine su mnoge prošle з Tamburica Orchestra «Serbus» 2008 CD, Manart & Serbus

Примітки

Посилання Tamburaland Artist of the month: Zvonko Bogdan Zvonimir Bogdan's entry at Croatian Composer' Society, Collecting Society Database XI Revija nove domoljubne pjesme Hrvatske — «Brodfest 2003» photo album including Zvonko Bogdan receiving «Ruka slobode» Award