Томіріс або Томіріда (, F. theim und R. Stiehl. Geschichte Mittelasiens im Altertum. Berlin, 1970., приблизно 570—520 роки до н е.) — правляча цариця саків-масагетівГеродот. История (I, 205). // Доватур А. И., Каллистов Д. П.,И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — C. 87.Филострат. Рассказ о героях (V, 3)., переможниця Кіра Великого, володаря Азії. Про неї відомо тільки з Геродота, її не згадують інші ранні джерела, зокрема Ктесій. Томіріс стала популярним об'єктом європейського мистецтва під час Відродження. Життєпис Томіріс народилася в 6 ст. до н. е. (точні дати життя невідомі). Вона стала царицею масагетів (іраномовного кочового скотарського народу) після того, як її чоловік, що був царем, померGera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199. ISBN 978-9-004-32988-1.
Біля 530 р. до н. е. цар Персії Кір, підкоривши безліч країн і отримавши титул «володар Азії», вирушив в похід у Великий степ між Каспійським та Аральським морями. У геродотівському, найпоширенішому, описі походу (I, 201—214), Кір відправив посла до цариці Томіріс з пропозицією шлюбу і об'єднання двох народів в одну державу без війни. Цариця масагетів відповіла відмовою, Кір оголосив війнуGera, Deborah Levine (2018). Warrior Women: The Anonymous Tractatus De Mulieribus. Leiden, Netherlands; New York City, United States: Brill. p. 187-199. ISBN 978-9-004-32988-1..
Коли Кір почав зводити міст через Аракс для атаки, Томіріс порадила царю бути вдоволеним царюванням над своїм царством і дати їй правити своїм. Після початкового нападу Кір дав можливість третині війська масагетів, очолюваній сином Томіріс Спаргапісом, захопити перський винний обоз. Кір полонив п'яних масагетівГеродот. История (I, 201—214). Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 91., Спаргапіс, випросивши волю, вчинив самогубствоMayor, Adrienne (2014). The Amazons: Lives and Legends of Warrior Women across the Ancient World. Princeton, United States: Princeton University Press. pp. 143–144. ISBN 978-0-691-14720-8..
Коли Томіріс дізналася про долю сина, вона вимагала від Кіра залишити землю або вона дасть йому більше крові, ніж він зможе випити. За таку ганебну поразку цариця Томіріс особисто вийшла на Кіра вирішальною битвою, перемігши його повністю. Всі перси разом з очільником загинули на полі бою. Томіріс наказала знайти тіло Кіра та відрубати йому голову, яку потім занурила в міх з людською кров'ю зі словами: «Ти мене, яка ще жива і тебе перемогла в битві, ти мене вбив, бо хитрістю захопив мого сина, так ось я тепер згідно з моєю клятвою, насичую тебе кров'ю» .
Ця вирішальна битва, ймовірно, сталася на самому початку серпня 530 р. до н. е. У всякому разі, до кінця серпня звістка про загибель Кіра дійшла до далекої Вавилонії. Ктесій надає іншу версію смерті Кіра.
Про Томіріс після війни відомо мало.
В культурі Історія Томіріс відображена в традиції західного мистецтва. Художники Рубенс, Аллегріні, Лука Феррарі , Маттіа Преті, Гюстав Моро і скульптор Северо Кальзетта да Равенні зображували Томіріс і події її життя.
Астероїд 590 Томіріс відкритий в 1906 році.
Ушанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
В 2019 році кіностудія «Казахфільм» зняла художній фільм «Томіріс», присвячений сакській цариці. Багато казахів вважають саків одними з предків казахів і тюрків взагалі, також вона зображена в узбецькій літературі.
У грі Civilization VI Томіріс представляє Скіфію.
Примітки
Посилання Царица массагетов Томирис Herodotus: Queen Tomyris of the Massagetai and the Defeat of the Persians under Cyrus Cyrus Maketh war Against the Massagetæ, and Dieth from «Stories of the East From Herodotus» by Alfred J. Church