Ференц Фаркаш (; 15 грудня 1905, Гросскірхен, Австро-Угорщина, нині Надьканіжа, Угорщина — 10 жовтня 2000, Будапешт, Угорщина) — угорський композитор і педагог.
Біографія
Навчався в 1922—1927 роках в Музичній академії Ференца Ліста у Лео Вейнера, Альберта Шиклоше і в 1929—1931 в Академії Святої Цецилії у Отторіно Респігі.
Стилістика Фаркаша поєднує в собі як угорський музичний фольклор, так і традиції угорської та італійської професійної музики. З 1935 року займається викладацькою діяльністю. Спочатку — в Будапештському музичному училищі, а пізніше — в Консерваторії Коложварі (Клуж-Напока), де в 1941—1944 роках був професором, а з 1943 — директором; в музичному училищі Секешфехервара (директор з 1946). У 1949—1975 — професор Вищої музичної школи Будапешта. Серед його учнів: Дьордь Лігеті, Еміль Петрович, Шандор Соколан, Жольт Дурко, Дьордь Куртаґ, Лайош Вашш, Міклош Кочар, Аттіла Боза, Тіхамер Вуйічіч, Золтан Енеі, Ласло Відовскі. Писав музику до спектаклів і фільмів.
Твори
Опера «Чарівна скриня» / A bűvös szekrény (1942, Будапешт) Оперета «Палко Чином» / Csínom Palkó (1950, Будапешт) Концертино для арфи з оркестром / Concertino rustico (1937) Симфонія, присвячена Дню визволення Угорщини / (1952) Ансамбль «Старовинні угорські танці» для духового квінтету / '' Régi magyar táncok
Нагороди
1933 — Премія імені Ференца Ліста 1950 — Премія імені Лайоша Кошута 1960 — Премія імені Ференца Еркеля. 1965 — Заслужений артист УНР 1970 — Народний артист УНР 1979 — Премія Гердера 1991 — Премія імені Лайоша Кошута 2000 — Премія імені Бели Бартока і Діти Пасторі
Примітки
Джерела Музыкальный энциклопедический словарь/Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — с. 571 — ISBN 5-85270-033-9 Ujfalussy J., Farkas F., Bdpst, 1969.
Посилання Ференц Фаркаш на Allmusic