Дванадцять апостолів ( — «посол, посланник») — дванадцять найближчих учнів Ісуса Христа (не слід плутати з апостолами від 70-ти).
Згідно з євангельським оповіданням, , ., під час земного життя Ісус Христос вибрав дванадцять найближчих учнів, яких називають «дванадцятьма апостолами» або «апостолами від дванадцяти». Відомості про їх життя відомі з Євангелія та Дій святих апостолів, які входять в Новозавітний канон, а також із Священного Передання.
Список дванадцяти апостолів
Андрій (, ), брат Апостола Петра, рибалка з Віфсаїди, учень Івана Хрестителя. Петро (), він же Симон, син Йонин ( — Шимон Бар-Йона — син Іони), також званий Кифа (), (Кам'яна скеля), брат Апостола Андрія. Іван (син Зеведея), (, Йоханан Бен-Заведі), також прозваний Богословом, брат Апостола Якова. Разом з братом названий Ісусом «Сини грому» (Воанергес). Згідно з церковною традицією ототожнюється з євангелістом Іваном, євангеліст. Яків Зеведеїв (син Зеведея), (, Яаков Бен-Заведи), брат Апостола Іоанна. Пилип із Віфсаїди (, , Філіп Мі Бейт-Цаеда). Варфоломій ( син Талмая ) він же Нафанаїл ( Нетанель— «Дар Божий»), родом з Кани Галилейської, про якого Ісус Христос сказав, що це справжній ізраїльтянин, в якому нема лукавства. Матфей, митар, (, Матитьяху (Мати) Леві), він же Левій Алфеїв (об'єднання на підставі паралелізму и .), євангеліст. Фома, (, Тома Йехуда), званий Дидимос/Теом (Близнюк). Яків Алфеїв (син Алфея), (, Йааков Бен Халфай), брат Тадея. Юда Тадей (син Алфея), (, Йехуда Бен-Йааков), він же Юда Яковів або Леввей, брат Апостола Якова Алфеїва. Симон Кананіт, він же Симон Зилот (, Шимон Ха-Канаі). Юда Іскаріот, (, Йехуда Бен-Шимон) (, іш-кериййот — Іш (чоловік) з поселення Карійот), зрадив Ісуса Христа. Після Вознесіння Ісуса Христа замість нього в число дванадцяти апостолів увійшов Матфій (не плутати з ап. Матфеєм, митарем).
За Переказами, всі апостоли від дванадцяти, за винятком Іоанна та Іуди ІскаріотаЗгідно євангельській розповіді, покінчив життя самогубством: ., померли мученицькою смертю. Апостол Іоанн єдиний, хто помер власною смертю від старості.
Павло, він же Савл із Тарса (, Шауль Ха-Тарси), покликаний після вознесіння Ісуса Христа. Він не входить до числа дванадцяти апостолів, але є одним з найбільш шанованих (першоверховних) апостолів християнства. Павло, так само як і переважна більшість із дванадцятьох апостолів помер мученицькою смертю.
Згідно Дій апостолів, замість Юди жеребкуванням між Матфієм і Йосипом Варсавою було вибрано першого.
Шанування Кожному з апостолів, за винятком Юди Іскаріота, в календарях християнських церков встановлені окремі дні пам'яті. Православна церква також здійснює соборну пам'ять дванадцяти апостолів . Апостол Петро і апостол Павло, які зробили найбільший внесок у становлення християнства (з першості порядку і праць), у православній традиції іменуються першоверховними.
Головним храмом Константинополя спочатку була церква Апостолів, побудована близько 330 року Костянтином Великим і згодом стала гробницею візантійських імператорів.
Існує звичай зображення всіх дванадцяти апостолів однією іконою або барельєфом.
Мощі апостолів знаходяться в Італії (Андрія — у Амальфі, Варфоломія — у Беневенто, Якова Алфієвого й Філіпа — в Римі, Матвія — в Салерно, Томи — в Ортоні), у Ватикані (Петра, і Тадея, і Симона Кананіта), в Іспанії (Якова Зеведеєвого — в Сантьяго-де-Компостела), в Німеччині (Матфія — у Трирі).
Див. також
Апостоли Апостолів від сімдесяти Євангелісти Апостольські отці Раннє християнство, Розповсюдження християнства Дії апостолів Юдеохристиянство
Примітки
Посилання .
А. Мень, «Первые апостолы».