Звенигородський сільськогосподарський технікум — колишній навчальний заклад в місті Звенигородка Черкаської області, що надавав середню спеціальну освіту в галузі сільського господарства.
Історія
У м. Звенигородка Черкаської області функціонував один із найстаріших в Україні аграрний навчальний заклад — сільськогосподарський технікум (1920—1976).
На виїзді із Звенигородки у ватутінському напрямку колись стояла розкішна будівля кінця ХІХ — початку ХХ ст., яка дуже нагадувала палац. Це колишнє реальне ремісниче училище ім. цесаревича Алексія.
У цій будівлі 1920 року було розпочато навчання в сільськогосподарській школі.
У роки Другої світової війни технікум було зруйновано, відбудова основного корпусу розпочалася у березні 1946 року. Було відремонтовано 22 груби, розпочато будівництво гаража на 5 машин, а вже 1 вересня 1946 року розпочалося навчання. В десяти відремонтованих кімнатах навчалося 285 учнів. Згідно з наказом Міністерства сільського господарства УРСР № 235 від 16 липня 1976 року Звенигородський сільськогосподарський технікум переведено до Тальянківського державного аграрного технікуму (с. Тальянки Тальнівського району Черкаської області).
У 1972—1976 рр. технікум очолював директор — Василь Оксентійович Дерев'янко, кандидат сільськогосподарських наук. Викладались наступні дисципліни: механізація та електрифікація; хімія; агрохімія; основи землеробства та ґрунтознавства; математика; плодоовочівництво; автосправа; землеробство; українська мова і література; російська мова і література; англійська мова; німецька мова; історія; фізика; фізвиховання; ботаніка; меліорація лісівництво; селекція і рослинництво; захист рослин; технічні культури; тваринництво; геологія; економіка; виробниче навчання.
Рішенням Черкаського облвиконкому від 13.05. 1975 р. № 288 дендропарк технікуму сільського господарства (0,3 га) було віднесено до категорії ботанічних заповідних об'єктів місцевого значення. У складі колекції екзотів — гінкго дволопатеве (знищено), тис ягідний (червонокнижний вид), катальпа, горіх чорний, туї, ялини та ін. З 1976 року дендропарк був під охороною СПТУ-34, а в реєстрі «Природно-заповідний фонд Черкаської області» (Черкаси, 2006) такий об'єкт ПЗФ уже не значиться. Приміщення і територія налажить приватному власнику і використовується як склад будівельних матеріалів. З дерев-екзотів залишились туї, тис, катальпи. Багато дерев і чагарників знищено.
Технікум мав навчально-дослідне господарство (УЧГОСП) у с. Гудзівка Звенигородського району Черкаської області. Тут студенти навчалися доглядати за сільськогосподарськими культурами і тваринами (свинями, великою рогатою худобою) та ін. Діяла бібліотека.
Відомі випускники
Господаренко Григорій Миколайович — доктор сільськогосподарських наук, професор. Рибальченко Володимир Корнійович — доктор біологічних наук, професор. Медвідь Сергій — кандидат сільськогосподарських наук, автор книги «Сценарій для України» (Вінниця, 2009). Юрик Полян-Пилип Сергійович — український письменник (поет, прозаїк, перекладач, фольклорист, гуморист-сатирик) і журналіст. Член Національних спілок письменників та журналістів України. Лячинський Станіслав Станіславович - Почесний краєзнавець України. Солончук Михайло Васильович, член Національної спілки журналістів України. Вікторук Анатолій Федорович — член НСЖУ, редактор газети «Шполянські вісті».Заслужений журналіст України Бурій Валерій Михайлович — український педагог, краєзнавець, журналіст та релігієзнавець. Член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України. Гарната Василь Олексійович — член Національної спілки краєзнавців України. Богомолкін Матвій Григорович — учасник Сталінградської, Курської, Корсунь-Шевченківської битв. Кавалер багатьох бойових орденів та медалей. Працював майстром озеленення в системі тресту «Ватутінвугілля», шахтоуправління «Ватутінське» та багато багато інших.
Джерела Бурій, В. Звенигородський сільськогосподарський технікум // Бурій В. М. Вибрані тексти : статті, розвідки та замітки. Вип. 3 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2018. — С. 43-46. Бурій, В. Наш сільськогосподарський… / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1993. — 8 грудня. — С. 2. Бурій, В. Через двадцять років знову разом / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1996. — 27 квітня. Бурій, В. Загублений рай — дивовижна екзотика «неіснуючого» дендропарку // Життєві істини Валерія Бурія: зб. ст. і матеріалів. — Черкаси: Вертикаль, 2012. — С. 46-48. Бурій, В. Декабристам присвячено / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1975. — 18 листопада. Валерій Михайлович Бурій: біобібліогр. покажч.; тексти. — Черкаси: Вертикаль, 2013. — С. 8; 15; 17. Історія міст і сіл УРСР: Черкаська область. — К.: ГРУРЕ, 1972 . — С. 210, 213—214. Маленков, Р. Шістдесят сім зупинок Черкащиною: путівник / Роман Маленков. — К.: Грані-Т, 2010. — С. 82-83. Звенигородка: мала енциклопедія / упоряд. Ф. Білецький. — Звенигородка, 2004. — С. 61.