Подколіно (Бойтельсбахера, Байтельсбахера, Бейтельсбахера, Козаков) — колишнє село в Україні, у Великомихайлівського району Одеської області. Нині частина села Полішпакове.
Історія Після російсько-турецької війни 1787—1791 рр. за Ясським мирним договором до Російської імперії перейшли землі між Дністром і Південним Бугом.
Перед урядом Російської імперії стояла проблема заселення цих земель. передбачаються вирішуватися двома способами;
1) передача порожніх земель у власність поміщикам;
2) дозвіл переселятися на ці землі козакам, колоністам і селянам-втікачам.
Землі, де виник населений пункт Подколіно (хутір Подколін) були подаровані Ф. І. Сандерсу (1792) і 1803 по купчої передані дворянину Павлу Брашевану (він заснував с. Брашеванівка).
Перша згадка про хутір Подколін сходить до позначенні на трехверстової карти Ф. Ф. Шуберта, вони робили свої зйомки з 1846 по 1863 рр. У цей проміжок часу могла робитись карта місцевості. Виправлення в карті зроблені на основі рекогностування 1869 року.
На карті позначено наявність млин і зерносховище, а також 6 дворів жителів
У 1859 році на власницькому хуторі Подколіна 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії при безіменній балці, було 8 дворів, в яких мешкало 15 чоловік і 23 жінкиXLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 141..
1865 році поряд з хутором проходить залізниця, таким чином роблячи використання землі навколо більш економічно вигідним і привертає німецьких колоністів, що надалі призводить до виникнення німецьких хуторів Байтельбахера, Паідельшпак і Сутера. Лютеранський хутір. Лютеранський прихід Гофнунґсталь. Мешканці: 64 (1926).
У 1887 році на хуторі Подколін Гор'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 16 чоловіків та 19 жінокСписок населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 5..
Станом на 20 серпня 1892 року при хуторі ПідколінеКарта Стрельбицкого Европейской России, 1871 (Чекал.) 2-го стану були землеволодіння (80 десятин) Толмачевського Павла ІвановичаСписокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 71..
На 1896 рік на хуторі Підколін Гор'ївської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 25 дворів, в яких мешкало 155 людей (75 чоловік і 80 жінок)Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 347..
На 1 січня 1906 року у селищі Підколін Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке розташоване на балці Свиній, були дрібні землевласники та десятинники; проживали малороси; існували колодязі й 3 става; 25 дворів, в яких проживало 132 людини (63 чоловіків і 69 жінок)Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: «Славянская» тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 17..
Всі православні були прочанами Брашувановської Покровської церкви (побудованої 1807 рік).
Юридичні взаємовідношення з поміщиком будувалися на оплату десятини від врожаю. Земля перебувала в оренді.
На 1916 рік на хуторі Байтельбахера (Подколинъ) Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок). На хуторі Подколинъ мешкало 165 людей (75 чоловік і 90 жінок). На хуторі Суттера мешкало 25 людей (10 чоловік і 15 жінок)Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323—325..
Топографічна карта 1917 року нам показує існування Подколины, х-ра Пришпакъ (в майбутньому — Петрівське), х-ра Сутера (пізніше — територія тракторної бригади с. Наливайкове), х. Лакъ (зараз Наливайкове)
Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Подколіне (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 32 домогосподарства. Для 30 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — німецька. В селищі 170 людей наявного населення (85 чоловіків і 85 жінок). Родина домогосподаря: 74 чоловіків та 75 жінок (родичів: 7 і 7; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 3 і 3 відповідно)Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 44-45..
Карта Одеської губернії 1920 року (трьохверстка) показує нам існування х. Подколины, х. Козаков (у минулому — Пришпакъ (Паідельшпак), пізніше — Петрівське), х. Сутера, х. Козака (зараз — Козакове), х. Амона (на південний схід від сучасного села Наливайкове) у складі Цебриковської волості Тираспольського повіту.
Коли в 1923 р утворилася Одеська округа Одеської губернії Подколіно в складі Цебриківського району стало сільрадою. Куди увійшли Козакова, Бойсбахера і Сутера. Але політика влади була спрямована на те, щоб витісняти етнічних німців в Казахстан і на Далекий Схід і з 1924 починають переселяти жителів Київської, Подільської та Волинської областей. В Петровське-17 сімей або 74 людини, Козакова 51 сім'я 222 чоловік і Наливайко 42 сім'ї 222 чоловік. Можливо це наслідки німецького повстання 1919 р
Топографічна карта, яка малювалась у 1931-1932 рр., показує нам існування Подколины, Пришпак, Казаков, х-ра Сутара, Наливайко, Раковский (зараз частина передостаннього).
Адміністративна карта Одеської області 1937 року нам показує існування Подколіно (центр сільради), Козаково, Сутера, Поливайка (сучасне Наливайкове).
На 1 вересня 1946 року до складу Підколінської сільської ради входили: с. Козакове, с. Підколінне, х. Наливайкове.Карта РККА L-36 (А) (Одесская область), 1941
Станом на 1962 р. Петрівське отримує статус сільради; 12 вересня 1967 р. до нього приєднано село Подколіне.Карта РККА L-36 (А), 1941Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 452.
Декомунізація Раніше на сайті Верховної Ради було зафіксовано, що Полішпакове виникло у 1900 р, потім 1902 року воно перейменоване в Підколіно, а з 1915 року існує як село ПетрівськеОблікова картка с. Петрівське на сайті Верховної Ради України (збережена копія сайту). На підставі цього твердження ніякого перейменування не повинно бути. Але сайт Верховної Ради є не надійним джерелом в історичних питаннях, тим паче хронологічних. Гучний приклад датування появи деяких сіл Роздільнянського району 1924-м роком, хоча історичні джерела показують статистичні дані по цим населених пунктах за 1916 рік і раніше — Велізарове, Гетьманці, Кошари, Парканці тощо.
Енциклопедичне видання Історія міст і сіл Української РСР подає 1923 рік, як дату заснування с. Петрівське «переселенцями з центральних районів України»Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — С. 409.. Полішпаково (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Петрівське), як окремий населений пункт існувало паралельно з Підколіно (у минулому — хутір Байтельбахера) до 1964 року. Це наочно ілюструють військові топографічні карти, зокрема, 1917, 1920, 1931-32 рр.
Село Петрівське отримало назву на честь Григорія Петровського — радянського державного і політичного діяча, причетного до організації Голодомору (1932—1933) — особа яка підпадає під закону про декомунізацію. Оскільки місцеві органи влади (Полішпаківська сільська рада) з 21 травня до 21 листопада 2015 року не спромоглися провести громадські слухання серед селян і надати свої пропозиції Верховній Раді, щодо перейменування села Петрівське, це право перейшло до Українського інституту національної пам'яті, який на власний науковий розсуд визначило нову назву.
Предметні жителі хочуть подати в суд з приводу помилкового перейменування. Такий позов заздалегідь програшний, оскільки не підкріплений історичною джерельною базою, а базується лише на чутках.
Примітки
Джерела Сборная таблица Военно-Топографической карты Российской империи (Ф.Ф Шуберт.3 версты в одном дюйме) Сьемка 1846—1863 Список населенных пунктов. Некоторые справчныя даныя по Тираспольскому уезду. Херсонской губерни. Одесса 1907
Література Микола Заєць. Цебриківський (Гофнунгстальський) Край Одесса,2011 Немецкие колонии Історія школи
Посилання Сайт Краевед