Ладини, Ладіни (, , ) — етнічна спільнотаJan Markusse: The South Tyrolese Inter-Ethnic Package Deal. An Example for Other Multi-Ethnic Regions?, in: Yearbook of European Studies 6. Borders and Territories. Rodopi, Amsterdam/Atlanta 1993, , p. 193-220. E. g. For the small ethnic group of Ladins the package offers advantages and disadvantages.Christoph Perathoner: Die Dolomitenladiner 1848-1918: ethnisches Bewusstsein und politische Partizipation. Folio, Bozen/Wien 1998, , що входить до ретороманської групи. Загальні дані Ладинці переважно мешкають на півночі Італії, у провінціях Больцано, Тренто та Беллуно, в п'яти долинах: Ґардені, Бадії, Фасса, д'Ампеццо та Лівіналлонґо.
Також ладини мешкають у східній частині Швейцарії, кантон Ґраубюнден долина ЕнґадінНароди Швейцарії: короткий історичний нарис «Етнографія та побут народів світу». У Південному Тиролі ладини складають 4,53 % населення.
Віруючі — кальвіністи у Швейцарії та католики в Італії. За походженням ладини — нащадки ретів, романізованих в перших століттях н. е.
Неофіційною столицею ладин є містечко Корвара-ін-Бадія.
Історія Термін «ладини» виник в середині XIX століття завдяки працям італійського лінгвіста Ґраціадіо Ісайя Асколі, який у своїй праці «Saggi ladini» (1873) вперше написав про єдиність ладинської мовної групи Ґраубюндена (Швейцарія), Фріулі (Італія) та Південного Тіролю (Австрія; нині - Італія).
У 1870 році було утворена організація «Ладинська нація» (), а в 1905 році «Ладинська Спілка» (), які об'єднували ладин у боротьбі за їхні культурні та мовні права. Нині найвпливовішою серед ладин є громадська організація «Загальна спілка ладин Доломітових Альп» ).
Мова Розмовляють Ладинською мовою, яка входить у ретороманські мови, в Швейцарії користуються також німецькою мовою, в Італії — італійською та німецькою.
Перший текст ладинською мовою, бадіотським діалектом, датується 1631 року. У 1833 році Мікура де Рю склав першу ладинську граматику «Versuch einer deutsch ladinischen Sprachlehre». У 1879-1895 роках Йоганн Баптист Альтон (1845-1900) опублікував збірку ладинських історій та легенд, що складалася з семи книг.
У 1905 році Вільгельм Мородер випускав в Ґардені ладинською мовою часопис «L'amik di Ladins». 1815 та 1865 роках в Південному Тіролі ладинською мовою було надруковано молитовник, а в 1879 році Маттеусом Декларом було видано життєпис Святого Женовева.
У другій половині XIX століття австрійське шкільне відомство дозволило вивчати ладинською мовою Біблію у школах долини Ґардена.
З приходом до влади Беніто Муссоліні була запроваджена політика італьянізації, яка значно погіршила становище ладинської мови — її усунули зі сфер культури, освіти, судочинства, послуг, засобів масової інформації та замінили італійською.
У 1948 році був ухвалений автономний статут регіону Трентіно-Альто-Адідже, який передбачав об'єднання провінції Больцано з італомовною провінцією Тренто. Відповідно до статуту, більшість автономних повноважень делегувались регіону, в якому більшість населення становили італійці. Таким чином ладинці виключалися з процесу прийняття рішень. У 1972 році був прийнятий новий статут автономного регіону, який передбачав надання політичних та культурних прав ладинам з одночасним розширенням автономії провінції Больцано шляхом делегування органам провінції повноважень держави та регіону. У лютому 2001 року була ухвалена нова редакція статуту, яка спрямована на подальше розширення автономії Південного Тіролю та Тренто, повноваження яких на цей момент значно ширші за повноваження автономного регіону.
У 1949 році почала виходити щомісячна газета ладинською мовою «Ми ладини» (), 1972 році газета перейменована на «Голос Ладин» (). З 1990 року газета стала щотижневиком.
Для збереження, підтримання та поширення ладинської мови, у 1975-1976 роках, створено три інститути ладинської культури: «Інститут ладинської культури Majon de Fascegn» для долин Валь і Фасса у містечку Віґо-ді-Фасса, «» для долин Ґардена і Бадіа, знаходиться у містечку Сан-Мартіно-ін-Бадія та Інститут ладинської культури «Cesa de Jan» для муніципалітетів Колле-Санта-Лучія, д'Ампеццо та Лівіналлонґо (долин Аґордо, Кадоре, Комеліко та Цольдо) у провінції Беллуно.
Ладинска визнана міноритарною мовою у 54 комунах провінцій Трентіно-Альто-Адідже та Фріулі-Венеція-Джулія. З 1989 року в адміністрації провінції Больцано ладинська мова є обов'язковою. У 1993 році ладинська є обов'язковою у . У провінції Тренто з 1993 року ладинська використовується у дитсадках, та є обов'язковою для вивчення у школах. Радіо міста Больцано щодня робить дві передачі по 20-25 хвилин уранці й увечері ладинською мовою.
Чисельність ладин за муніципалітетами {| class="wikitable sortable" style="text-align:left" |- style="background-color:#AABB88;" ! style="width:200px" | Назва ! style="width:170px" | Назва ! style="width:170px" | Назва ! style="width:170px" | Назва ! style="width:40px" | Провінція ! style="width:40px" | Площа(км²) ! style="width:50px" | Чисельність |- | Кортіна-д'Ампеццо | Anpezo | Cortina d’Ampezzo | Hayden | Беллуно | align=right|255 | align=right|6,150 (15,6%) |- | Ортізеї | Urtijëi | Ortisei | St. Ulrich in Gröden | Больцано | align=right|24 | align=right|4,569 (84,19%) |- | Бадія | Badia | Badia | Abtei | Больцано | align=right|82 | align=right|3,237 (94,07%) |- | Мареббе | Mareo | Marebbe | Enneberg | Больцано | align=right|161 | align=right|2,684 (92,09%) |- | Моена | Moéna | Moena | Moena | Тренто | align=right|82 | align=right|2,628 (78,8%) |- | Сельва-ді-Валь-Ґардена | Sëlva | Selva di Val Gardena | Wolkenstein in Gröden | Больцано | align=right|53 | align=right|2,589 (89,74%) |- | Поцца-ді-Фасса | Poza | Pozza di Fassa | Potzach im Fassatal | Тренто | align=right|73 | align=right|1,983 (82,6%) |- | Канацеї | Cianacei | Canazei | Kanzenei | Тренто | align=right|67 | align=right|1,844 (79,7%) |- | Санта-Кристіна-Вальґардена | Santa Cristina Gherdëina | Santa Cristina Valgardena | St. Christina in Gröden | Больцано | align=right|31 | align=right|1,840 (91,40%) |- | Сан-Мартіно-ін-Бадія | San Martin de Tor | San Martino in Badia | St. Martin in Thurn | Больцано | align=right|76 | align=right|1,727 (96,71%) |- | Лівіналлонґо-дель-Коль-ді-Лана | Fodom | Livinallongo del Col di Lana | Buchenstein | Беллуно | align=right|99 | align=right|1,436 (54,3%) |- | Корвара-ін-Бадія | Corvara in Badia | Corvara | Kurfar | Больцано | align=right|42 | align=right|1,266 (89,70%) |- | Ла-Валле | La Val | La Valle | Wengen | Больцано | align=right|39 | align=right|1,251 (97,66%) |- | Віґо-ді-Фасса | Vich | Vigo di Fassa | Vig im Fassatal | Тренто | align=right|26 | align=right|1,142 (87,7%) |- | Кампітелло-ді-Фасса | Ciampedèl | Campitello di Fassa | Kampidel im Fassatal | Тренто | align=right|25 | align=right|732 (82,2%) |- | Сораґа | Sorèga | Soraga | Überwasser | Тренто | align=right|19 | align=right|677 (85,5%) |- | Маццин | Mazin | Mazzin | Mazzin | Тренто | align=right|23 | align=right|440 (77,3%) |- | Колле-Санта-Лучія | Col | Colle Santa Lucia | Verseil | Беллуно | align=right|15 | align=right|418 (50,6%)
Цікаво Від «ладини» походить назва у геології Ладинський ярус.
Відомі ладини — італійський альпініст та екстремальний лижник. — британські художники-авангардисти. — італійський автогонщик та колишній гірськолижник. — італійський хокеїст. — італійська гірськолижниця. Кароліна Костнер — італійська фігуристка. Джорджо Мородер — італійський композитор, продюсер та виконавець. — австрійський скульптор. — італійський архітектор та дизайнер. — ладинська співачка. Алексія Рунґґальдір — ладинська біатлоністка. — німецький кінорежисер та фотограф. — католицький святий.
Примітки
Посилання Інститут ладинської культури імені Мікура де Рю