Оле́г Ві́кторович Федорчу́к ( 10 лютого 1961, Коростень, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — колишній радянський футболіст, що виступав на позиції захисника та півзахисника у низці українських клубів другої ліги. По закінченні кар'єри футболіста — український футбольний тренер.

Клубна кар'єра Олег Федорчук народився у Коростені. Навчався у Київському інституті фізкультури. Грав у футбол за збірну інституту, де його помітив Віктор Степанович Жилін та запросив до команди колективу фізкультури «Машинобудівник» із Бородянки. Після цього Олег Федорчук грав за черкаський «Дніпро» у другій лізі. У 1982 році закінчив Київський інститут фізкультури, після чого був призваний до лав Радянської Армії, проходив військову службу в Північній групі військ в Польщі, і грав за її футбольну команду до 1988 року. Одночасно з цим грав за польські команди у Легниці та сусідніх містечках під чужим прізвищем[Олег Федорчук: «Кар’єру футболіста я завершив просто: взяв і викинув бутси з вікна готелю в Кривому Розі»].

Після звільнення з армії у віці 27 років повернувся в Україну, де продовжив футбольну кар'єру в миколаївському «Суднобудівнику» у тренера Геннадія Лисенчука в 1989 році в другій лізі, проте вже протягом сезону перейшов до луцької «Волині», яку очолював молодий Віталій Кварцяний. З цією командою виграв шосту зону другої ліги та стая чемпіоном УРСР, зігравши за луцький клуб 11 матчів, забив один м’ячФК «Волинь» — Статистика.

Після народження доньки щоб бути ближче до дому, в 1990 році перейшов білоцерківське «Динамо». У останньому чемпіонаті СРСР в 1991 році грав у складі шепетівського «Темпа», який після участі у фінальному турнірі команд колективів фізкультури дебютував у другій лізі СРСР, та виграв у тому році Кубок УРСР.Кубок УРСР 1991 на сайті football.lg.ua У складі команди Олег Федорчук зіграв 26 матчів , і вже не брав участі в фінальних кубкових поєдинках у зв'язку із тим, що закінчив виступи як футболіст та зосередився на тренерській кар'єрі.

Тренерська кар'єра Після завершення виступів розпочав роботу дитячим тренером у київській футбольній школі «Локомотив», пізніше працював у юнацькій команді київського «Динамо», а також у київській ДЮСШ-15. Після чого відкрив власну футбольну школу «Булат», де поєднував ролі головного тренера, менеджера і виробника екіпірування. Зі своїми вихованцями вигравав першість Києва, керував також молодіжною збірною міста на Других молодіжних іграх, і посів із командою перше місце на цьому турнірі. У 1997 році Олег Федорчук закінчив київську Вищу школу тренерів в її передостанньому випуску.

Із 1998 року Федорчук працював тренером у системі «Оболоні». Очолював другу команду клубу, з якою вигравав Меморіал Олега Макарова. Коли у сезоні 1999—2000 року в відставку відправили тренера першої команди, Федорчуку доручили бути головним в обидвох складах. Половину сезону він керував двома командами, в результаті чого основна Оболонь вилетіла, зайнявши 16 місце серед 18-ти учасників Першої ліги, а другий склад відстав на одне очко від Борисфена, який підвищився в класі з Другої лігиОлег Федорчук: «Ми обіграли Шахтар Луческу, стадіон на вухах, а я зайшов у роздягальню і сказав, що це наш найгірший матч».

Із 2001 року очолив новостворений клуб «Нафком-Академія», який базувався в Ірпені. Цю команду вивів у професіонали, де в перший сезон зайняв 2-ге місце в зоні другої ліги, відставши від «Системи-Борекс» свого вчителя Сергія Жиліна на 5 очків. Наступного сезону зайняв перше місце, яке давало право виходу до першої ліги. У першій лізі команда під керівництвом Федорчука у перший сезон зайняла 14-те місце та зберегла прописку в лізі.

2004 року тренера запросили до команди української вищої ліги «Таврія» із Сімферополя, яка перебувала в зоні вильоту. У першому ж сезоні під керівництвом Федорчука кримська команда зуміла піднятись на 7 місце в турнірній таблиці, показувала досить видовищний футбол, а тренер посів друге місце в опитуванні журналістів на звання «Тренер сезону в Україні», поступившись лише Мірчі Луческу. Проте в міжсезонні команда втратила кількох ключових виконавців та не зробила необхідних придбань. Хоча новий сезон команда розпочала із впевненої перемоги над дніпропетровським «Дніпром», в подальшому в команди настав спад у грі, і під час відсутності в Україні власника клубу Дмитра Фірташа у кінці 2005 року керівники клубу звільнили тренера з посади.

З початку 2006 року Федорчук керував діями іншої кримської команди — «Кримтеплиця», яка виступала в першій лізі. Із початку 2007 року керував діями друголігової команди «Княжа» із Київської області. У другій половині 2007 року повернувся до роботи вже у броварський клуб «Нафком», і працював із клубом вже в другій лізі до розформування клубу в 2009 році. Після розформування броварського клубу перейшов на роботу до клубу «Нива» з Вінниці«Ниву» очолив Олег Федорчук, де працював протягом двох років. У першому сезоні зайняв разом із командою друге місце в зоні другої ліги, що дало право «Ниві» наступного сезону грати у першій лізі. У першій лізі команда наступного сезону зайняла 10 місце. Також з цією командою став володарем Кубку Лігі ПФЛ. Після цього Федорчук працював тренером-консультантом у білоцерківському «Арсеналі»Олег Федорчук — тренер — консультант белоцерковского «Арсенала» , а також виступав як футбольний експерт на українських телеканалах.

У червні 2013 року Олег Федорчук замінив Руслана Забранського на посту головного тренера МФК «Миколаїв»«Николаев»: Забранский ушёл, Федорчук — пришёл , проте результати команди при новому тренері погіршились, і після поразки 1:4 від тернопільської «Ниви» подав у відставку 3 листопада цього ж року.Олег Федорчук подал в отставку с поста главного тренера МФК «Николаев» 25 червня 2014 року Федорчук знову повернувся до роботи головним тренером миколаївського клубу.Федорчук — главный тренер, Руслан Забранский — спортивный директор МФК «Николаев» Проте у команди розпочались проблеми із фінансами, частину керівників клубу звинувачували в корупції.Олег Федорчук: «До влади хочуть прийти люди, які зацікавлені в тому, щоби команда грала на тоталізаторі» У такій ситуації тренер працював у команді до початку 2015 року, і перейшов на посаду головного тренера ФК «Полтава» із однойменного міста.МФК «Николаев» покинул главный тренер Олег Федорчук У полтавському клубі тренер працював до 1 вересня 2015 рокуФК «Полтава» уволил главного тренера , коли був звільнений з посади.

4 лютого 2016 року повідомлено про призначення Олега Федорчука головним тренером «Енергія» з Нової Каховки.Олег Федорчук возглавил «Энергию» Олег Федорчук: На наступний сезон Енергія буде ставити більш глобальні завдання На цій посаді Федорчук працював протягом п'яти років до зимової перерви у чемпіонаті 2020/21.

3 січня 2021 року Федорчук після 15-річної перерви повернувся на посаду головного тренера сімферопольської «Таврії». Проте у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням в Україну клуб припинив виступи в чемпіонаті України, а тренер покинув команду.

Факти Олег Федорчук відомий своїми критичними фразами про інших тренерів, керівників клубів та футбольних функціонерів.Эксперт: В отличие от Шахтера, Динамо не умеет расставаться с лучшими игроками Федорчук: Так и не понял, как наша сборная будет играть под руководством Шевченко Олег Федорчук: В Днепре никак не могут расстаться с Маркевичем Головними проблемами українського футболу тренер вважає як недостатню освіченість та кваліфікованість тренерів, так і поширення корупції в українському футболі, яка зачепила, на думку фахівця, не лише юнацькі команди, а й професійні клуби усіх українських ліг.Олег ФЕДОРЧУК: «Корупція схожа на торф'яники: їх ніхто не бачить, але ж вони горять!»

Досягнення Переможець Чемпіонату УРСР з футболу 1989, що проводився у рамках турніру в шостій зоні другої ліги СРСР. Володар Кубку УРСР: 1991

Примітки

Посилання

Профіль футболіста на сайті ukr-football.org.ua Профіль тренера на сайті ukr-football.org.ua ФЕДОРЧУК ОЛЕГ ВИКТОРОВИЧ Федорчук: Зараз у футболі потрібні сміливі і грамотні люди, а у нас безграмотні і боягузливі

Джерела