Ряза́нь (до 1778 року — Переясла́вль-Ряза́нський) — місто в Росії, адміністративний центр Рязанської області. Розташоване на правому березі Оки (за 2 км від річки), при впадінні в неї річки . Велика пристань на Оці, за 196 км від столиці Росії міста Москви. Вузол залізничних ліній на Москву, Рузаєвку, ; аеропорт «Турлатово» і авіабаза «Дягілєво».
Місто входить до тридцятки найбільших російських міст — чисельність населення на 1 січня 2024 року становила 520 509 осіб.https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2024.xlsx
Назва «Рязань», ймовірно, походить від назви фіно-угорського народу ерзя.
Історія Спочатку Рязанню називався центр Рязанського князівства, що знаходився за 50 км на південний схід від сучасної РязаніБілінський В. Країна Моксель, або Московія: Роман-дослідження. — 2-ге видання, виправлене. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2010. — С. 121. — ISBN 978-966-355-045-9. (нинішнє городище Рязань Стара). В середині XIV століття центр князівства перенесено в Переяславль-Рязанський (вперше згаданий в літописі під 1300 (1301) роком, є джерела, що вказують на 1095 і 1208 як роки заснування міста), який у 1521 році увійшов до складу Московської держави; у 1708 році місто включено в Московську губернію.
У 1778–1796 роках Рязань була центром Рязанського намісництва Російської імперії.
З 1796 — центр Рязанської губернії.
У 2-й половині XIX століття в Рязані з'являються чавуноливарні, винокурні, салотопні та інші промислові підприємства.
У 1929—30 роках Рязань — окружний центр Московської області, з 1937 — обласний центр.
На сьогодні Рязань є науковим і культурним центром, де дбайливо зберігається багата спадщина минулого. У 1995 році Рязань відзначила 900-річчя.
Адміністративний поділ Рязань розділена на 4 міські округи (колишні райони) (у тис. чол. на 1 січня 2001 року): Желєзнодорожний — 147,3; Московський — 176,9; Октябрьський — 130,1; Совєтський — 71,6.
Населення Змінюваність чисельності населення Рязані демонструє нижче наведена таблиця: 1825Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829. 1833Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834. 1840Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840. 1847Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852. 1856Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858. 1863Статистический временник Российской империи. Серия 1. Вып. 1. Спб., 1866. 1867Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 1. — Спб., 1871, с. 181. 1870Статистический временник Российской империи. Серия 2. Вып. 10. Спб., 1875, с. 99. 1885Статистика Российской империи. 1: Сборник сведений по России за 1884—1885 гг. Спб., 1887, с. 22. 1897Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. 1917Города Союза ССР / НКВД РСФСР, Стат. отдел — М., 1927, с. 40—41. 18326 17635 18951 18641 21449 22279 17950 19990 30327 46122 47829 1920 1923 1926Всесоюзная перепись населения 1926 года = Recensement de la population de L'U.R.S.S. 1926 / Центральное статистическое управление СССР; Отд. переписи. Т.2. Западный район. Центрально-Промышленный район: народность, родной язык, возраст, грамотность. — М.: Изд. ЦСУ СССР, 1928. 1937Всесоюзная перепись населения 1937 года: Общие итоги. Сборник документов и материалов. — М.: РОССПЭН, 2007, с. 70. 1939Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года. РСФСР. — М., 1963. 1959 1970 1979 1989Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу 2002 2010Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2013 г. 41276 44902 50919 71865 95357 214130 350151 453267 514638 561560 509392
Українці Рязані 19 березня (ст.ст.) 1917 року у Рязані засновано філію Московського українського військового клубу. Її членами стали військовослужбовці-українці Рязанського гарнізону. При філії діяв хор і театральна трупаНова рада, 1917, № 44..
Економіка В Радянському Союзі Рязань перетворилася на промисловий центр. Нині місто дає 60 % валової продукції промисловості області.
До Другої світової війни (1939—1945) дві третини його валової промислової продукції давали харчова, легка і деревообробна галузі; після війни Рязань перетворилася на індустріальний центр із переважанням галузей важкої промисловості, головним чином машинобудування.
Найбільші підприємства міста: Рязанський верстатобудівний завод (металорізальні верстати); ЗАТ «ПРО_САМ» (обчислювально-аналітичні машини); Рязанський завод автоагрегатів; Тяжпресмаш; Рязанський радіозавод; Рязанська нафтопереробна компанія (первинна обробка нафти); Рязанський комбайновий завод (сільгосптехніка); Теплоприбор; Рязколормаш та інші.
Підприємства легкої промисловості: швейна та взуттєва фабрики, ЗАТ «Російська шкіра» тощо. Розвинуті також харчова промисловість, виробництво будматеріалів, деревообробка.
У Рязанському районі вирощують зернові та кормові культури, картоплю, овочі, фрукти. Розводять велику рогату худобу, свиней, птицю.
Транспорт
Громадський: автобус, тролейбус, маршрутне таксі. Рязанський трамвай діяв 2 січня 1963 — 15 квітня 2010 Рязанський міський електропотяг Залізничні станції: Рязань I Рязань II Автодорожній: Через місто прямує автострада М-5 «Урал»
Клімат Рязань знаходиться у зоні вологого континентального клімату (Класифікація кліматів Кеппена Dfb)
Наука, освіта Рязань — великий освітньо-науковий центр, зокрема тут розташовані держуніверситет і медуніверситет, сільгоспакадемія, політехніка, низка профільних військових і міліцейський ВНЗ.
Вищі навчальні заклади Рязані: Рязанський державний університет; Рязанський медичний університет; Рязанська сільськогосподарська академія; Рязанський державний радіотехнічний університет (РГРТУ); Рязанський політехнічний інститут; Рязанський військовий автомобільний інститут; Рязанське вище військове командне училище зв'язку; Рязанське повітряно-десантне командне училище; Рязанська академія МВС.
Також у місті 7 комерційних інститутів та 11 середніх спеціальних навчальних закладів.
Культура Рязань — значний культурний осередок Росії , тому що тут працює низка театрів, музеїв, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури та дозвілля.
Рязанські театри: Рязанський державний обласний театр драми; Рязанський державний обласний театр для дітей та молоді (Рязанський театр юного глядача); Рязанський державний обласний театр ляльок; Рязанський обласний музичний театр.
У місті працюють гастрольно-концертне об'єднання «Рязаньконцерт» і Рязанський державний цирк.
Крім професійних театрів, у Рязані є аматорські театральні організації: студентський театр РДУ «Переход», театральне товариство «ПРЕМ'ЄР-А», театральна лабораторія «Костін Дім», театр-студія «Експромт».
Серед працюючих кінотеатрів Рязані: 2 сучасні мережеві кінотеатри «Люксор» — у ТЦ «Барс» та ТЦ «Круїз»; «Дружба» — радянський кінотеатр старого штибу (збудований 1960 року), оновлений за сучасності; «Малина» — сучасний двозальний кінотеатр (2009), обладнаний 3D-залом.
Рязанські музеї: Рязанський історико-архітектурний музей-заповідник; Рязанський державний обласний художній музей ім. І. П. Пожалостіна; Музей військової автомобільної техніки Рязанського військового автомобільного інституту ім. генерала армії В. П. Дубініна; Музей історії повітряно-десантних військ (14 серпня 2010 закритий на ремонт на невідомий термін); Музей-садиба академіка І. П. Павлова Державний музей-заповідник С. А. Єсеніна (село Константинове); ГУК «Музей історії молодіжного руху»
Архітектура Стародавнє ядро Рязані — Кремль (закладений в 1095 році), розташований на північній межі міста, на високому мисі при злитті річок Трубіж і Либідь.
Рязанський кремль ніколи не мав мурованих укріплень, лише земляно-дерев'яну фортецю. На його території збереглись видатні пам'ятки старовинної архітектури: Успенський собор (1693–1699 рр.), збудований у стилі наришкінського бароко зодчим Яковом Бухвостовим. Це величезний п'ятибанний шестистовпний храм заввишки 72 м. У храмі знаходиться семиярусний іконостас 1702 р. заввишки 27 м. (М.Соломонов та С.Христофоров). Архангельський собор (на межі XV–XVI ст.). Невеликий чотирьохстовпний первісно білокам'яний храм. Верхня частина зведена заново з цегли у 1647 р. Собор Різдва Христова (до кінця XVII ст. Успенський). Найстародавнішній із храмів Рязані. Перший храм (початку XV ст.) був білокам'яним. На початку XVII ст. храм був зведений знову з цегли і капітально перебудований у середині XIX ст. Від первісного собору залишилася лише вівтарна частина. Архієпископський палац (т. зв. «палац Олега») — одна з найбільших пам'яток допетровської мурованої цивільної архітектури. Це триповерхова будівля (перші два яруси зведені зодчим Юрієм Єршовим у середині XVII ст., верхній поверх був добудований Григорієм Мазухіним близько 1693 р.). У XVIII ст. до палацу була зроблена прибудова. Півчий корпус. Двоповерхова кам'яниця середини XVII ст. із ґанком (зодчий Юрій Єршов). Консисторський корпус середини XVII ст., за архітектурою нагадує Півчий корпус. Стайні XVII (І.Устінов) — XIX ст. Готель для черні (житниця). Кінець XVII ст. Зодчий Іван Устінов. Соборна чотириярусна дзвіниця 1789–1840 рр., у стилі класицизму, заввишки 86 м.
Раніше на території кремля знаходився Спасо-Преображенський монастир (відомий із XV ст.): Богоявленська церква колишнього Спасо-Преображенського монастиря. 1647 р.; це маленький п'ятибанний одноапсидний храм із шатровою дзвіницею, збудований на місці храму XVI ст. Спасо-Преображенський собор колишнього Спасо-Преображенського монастиря, 1702 р. Готель для знаті на території колишнього Спасо-Преображенського монастиря, XVII–XIX ст. Мурована огорожа, XVIII ст.
Також на території кремля знаходиться: Свято-Духівська церква 1642 р. Двошатрова двоапсидна церква. Дзвіниця 1864 р., будиночок причту початку XX ст.
Велика кількість пам'яток сакральної архітектури Рязані було знищено більшовиками у 1930-ті рр. Із храмів, що збереглися до нашого часу, вирізняються: Благовіщенська церква 1673 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Був зруйнований за радянських часів, потім відновлений. Входоєрусалимська церква 1680 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Залишки Троїцького монастиря із Троїцьким собором (1695 р., наришкінський стиль). Борисоглібський собор 1686–1687 рр. Наришкінський стиль. Дзвіниця XIX ст. Спасо-Преображенська церква на Яру 1695 р. Безстовпний п'ятибанний храм із шатровою дзвіницею. Покровська церква у Храпово 1686 р. Безстовпний п'ятибанний храм та дзвіниця XIX ст.
Неподалік від Рязані, у селі Солотча, розташований Богородице-Різдвяний Солотчинський монастир, відомий з 1390 р. До нашого часу збережені собор Різдва Богородиці (XVI–XVII ст.), настоятельські покої (XVII ст.) та дві церкви, збудовані Яковом Бухвостовим у стилі наришкінського бароко — трапезна Святого Духа (1688–1689 рр.) та надбрамна Івана Предтечі (1696–1698 рр.).
На південному заході від Кремля розташовані головні площі міста — Соборна (колишня Радянська) і площа Леніна. За регулярним генеральним планом 1780, здебільшого відповідно до напряму стародавніх вулиць, були проведені головні магістралі: Соборна вулиця (у радянський період — вулиця Революції), що виходить на Соборну площу і орієнтована на Успенський собор Кремля; Московська вулиця (нині Першотравневий проспект) і Астраханська вулиця (нині вулиця Леніна), що перетинає місто з південного сходу на північний захід.