Якоб Матам (; 1571, Гарлем – 1631) — північнонідерландський гравер доби маньєризму і раннього бароко.

Життєпис, ранні роки Якоб Матам походив із заможної католицької родини в Гарлемі. Точна дати народження невідома. Хрещений у Гарлемі 15 жовтня 1571 року.

Під час облоги міста іспанськими військами у 1572 році батько помер, але мати врятувала сина. В 1579 році вона вдруге вийшла заміж за художника Гендріком Гольціусом, якому тоді було близько 22 років (другий чоловік був значно молодшим за неї).

Гольціус узяв хлопця на навчання у власну майстерню. До цього періоду належить портрет Якоба, виконаний Гольціусом, де Матаму приблизно тринадцять років. Невідомо, де саме Якоб Матам опановував техніку гравюри, можливо, в майстерні Гольціуса. В 1589 році він надрукував першу гравюру з власним підписом як свідченням її якості і власної фахової самостійності. Вже 1590 року він виконав гравюри за творами Гендріка Гольціуса, майстерного рисувальника як і більшість художників - маньєристів.

Подорожі до Італії

У жовтні 1590 року Гендрік Гольціус вирушив на стажування до Італії, де пробув десять місяців. Він повернувся додому з новим досвідом. Якоб Матам тим часом працював самостійно і створив декілька нових гравюр, зокрема за малюнками Карела ван Мандера та Гольціуса.

Навесні 1593 року вже Якоб Матам разом з приятелем Франсом Баденсм (1571-1618) вирушив до Венецію. Там він виконав замальовки з творів Паоло Веронезе, Тиціана та Тінторетто. Також створив дев'ять матриць для друку гравюр, які відіслав Гольціусу у Гарлем, бо це був їхній спільний заробіток. 1595 року Матам і Баденс прибули до Риму. У Римі Мати зробив замальовки з фресок Рафаеля Санті та кавалера д'Арпіно. Там же надрукував шість гравюр на релігійні сюжети, адже Рим залишався головним релігійним центром Західної Європи. Додому Матам повернувся в 1597 році.

Керівництво графічною майстернею

Близько 1600 року Гендрік Гольціус покинув створення гравюр заради живопису. Того ж 1600 року Якоб Матам сплатив вступний внесок і став членом гільдії Святого Луки. 1605 року його обрали деканом Гільдії.

В цей період він очолив керівництво графічною майстернею, що було їх родинним бізнесом. Напередодні була створена уславлена його гравюра із зображенням кашалота, котрого море викинуло на берег Голландії 1598 року. Вона була популярною, як і все екзотичне і незвичне у добу маньєризму і раннього бароко.

1617 року Гендрік Гольціус помер, але виготовлення і друк нових гравюр не припинилось. Якоб Матам, митець перехідної доби, брався переводити у гравюри твори будь-яких художників і буль якої стилістики, серед них Гендрік Гольціус, Паоло Веронезе, Тінторетто, Карел ван Мандер, Кавалер д'Арпіно, Пітер Пауль Рубенс, Бартоломеус Шпрангер.

В його творчому доробку нараховують понад три сотні гравюр.

Власна родина. Три сини-художники

Наприкінці 16 століття (1599 року ?) він узяв шлюб із пані Марітге ван Пуленбург з відомої у Гарлемі католицької родини. Мав чотирьох синів, три з котрих стануть граверами та художниками і продовжать справу батька. Адріан Матам (1590–1660) Ян Матам (1600-1648) Теодор Матам (1606-1676)

Обрані твори (галерея)

Див. також Північний маньєризм Нідерландське бароко Гендрік Гольціус Карел ван Мандер Золота доба голландського живопису Золотий кабінет шляхетного і вільного мистецтва живопису

Посилання

Джерела Bisanz-Prakken, Marian (2005). Rembrandt and His Time: Masterworks from the Albertina, Vienna Hudson Hills. ISBN 1-55595-257-7.