Сун Мейлін (; також відома як Мадам Чан Кайші або Мадам Чан; —) — китайська політична діячка, дружина Генералісимуса та Президента Республіки Китай Чан Кайші, Перша леді Республіки Китай.

Життєпис

Сун Мейлін народилася в сім'ї Чарлі Суна, китайсько-американського бізнесмена та методистського проповідника. У Мейлін у сім'ї було дві старші сестри: Айлін і Цінлін, та три молодших брата. Навчалася в методистській місіонерській школі McTyeire School for Girls в Шанхаї. У 1908 році батько відправив її продовжувати освіту в США разом зі старшими сестрами. Так як вона не мала потрібного віку для вступу в коледж, Мейлін живучи поруч з коледжем для дівчат Wesleyan College, де вчилася її сестра, брала приватні уроки у студентів. У 1913 році поступила в престижний коледж для дівчат Wellesley College, який закінчила в 1917 році за спеціальностями «англійська література» та «філософія». Після закінчення коледжу Мейлін повернулася в Шанхай, де працювала в асоціації молодих християнських жінок (YWCA). Була членом шанхайської комісії з дитячої праці.

У 1920 році Сун Мейлін познайомилася з Чан Кайші, а в 1927 році одружилася з ним. Весілля відбулося в грудні 1927 року в християнському храмі в Шанхаї.

Сун Мейлін брала активну участь у політиці, була перекладачем, секретарем та радником свого чоловіка. Разом з Чан Кайші в 1934 році брала участь в організації «руху за нове життя». Ця загальнодержавна кампанія ставила собі за мету оновлення та зміцнення Китаю через відновлення традиційних конфуціанських моральних цінностей. У 1936—1938 роках була міністром авіації гоміньдановського уряду. Зіграла велику роль в переговорах під час Сианьського інциденту, коли Чан Кайші був заарештований. У 1937 році Журнал Time назвав її разом з чоловіком людиною року.

Під час японо-китайської війни Сун Мейлін прикладала великі зусилля до того, щоб домогтися міжнародної підтримки Китаю. Радянський військовий аташе Василь Іванович Чуйков писав:

У 1943 році Сун Мейлін приїжджала до США, де виступала перед Конгресом.

Після поразки Чан Кайші в громадянській війні Сун Мейлін поїхала з ним до Тайваню, продовжуючи відігравати важливу роль в тайванській політиці, особливо після того, як її чоловік почав старіти. Була шефом тайванського Червоного хреста.

Після смерті Чан Кайші в 1975 році влада в Тайвані перейшла до його сина від першого шлюбу Цзян Цзін-го, у якого були непрості відносини з Сун Мейлін. У 1975 році вона поїхала в США, де жила в маєтку, що належав її родині. У 2000 році вона продала маєток і з тих пір жила в квартирі в престижному районі Манхеттена, практично не з'являючись на публіці.

У 2001 році в музеї азійського мистецтва в Сан-Франциско відбулася виставка малюнків і картин, написаних Сун Мейлін та іншими китайськими художниками старшого покоління.

Померла уві сні 23 жовтня 2003 року у віці 106-ти років.

Книги

Preview at Google Books Preview at Google Books Preview at Google Books

Preview at Google Books Preview at Google Books

Галерея

Примітки

Посилання TWTD Archives — May 1st, 1993 Soong Mei-ling, «Addresses to the House of Respresentatives and to the Senate», February 18, 1943. As delivered text transcript and complete audio of her address to the US Congress, 1943 Madame Chiang Kai-shek, 1898—2003 Life in pictures: Madame Chiang Kai-shek

Soong Mei-ling and the China Air Force Madame Chiang Kai-Shek Reception