Sikorsky S-61R — вертоліт із двома двигунами, який використовують як транспорт або як пошуково-рятувальний. Подальша розробка версії S-61/SH-3 Sea King, S-61R також будувала за ліцензією компанія Agusta під назвою AS-61R. S-61R знаходився на службі ВПС США під назвою CH-3C/E Sea King та HH-3E Jolly Green Giant, а у береговій охороні під назвою HH-3F «Pelican».United States Department of Defense.
Розробка
Sikorsky S-61R є подальшим розвитком моделі S-61/SH-3 Sea King. Він має перероблений фюзеляж з кормовою рампою, герметичний корпус замість човноподібного у S-61 і триопорне шасі. Фюзеляж було використано компанією Sikorsky для більших варіантів CH-53 і пізніше для S-92.
Sikorsky розробив і побудував прототип S-61R як приватну ініціативу, перший політ якого відбувся у 1963. Під час розробки, ВПС США замовили вертоліт який отримав назву CH-3C. ВПС використовували CH-3C для рятування збитих пілотів. Варіант CH-3E з більш потужними двигунами з'явився у 1965Apostolo, Giorgio..
Пізніше з'явився варіант HH-3E, було побудовано 8 екземплярів, і усі 50 CH-3E були перероблені на цей стандарт.«Sikorsky HH-3E Jolly Green Giant» . Chant, Christopher (1996). Відомий під назвою Jolly Green Giant, HH-3E був оснащений бронею, паливними баками які самозатягуються, висувною штангою для дозаправки у повітрі, скидними зовнішніми паливними баками, високошвидкісною лебідкою та іншим спеціалізованим обладнанням.
У 1965 берегова охорона замовила версію під назвою HH-3F Sea King (більш відома під назвою «Pelican») для порятунку на морі за будь-якої погоди. «Пелікан» мав пошуковий радар із носовою антеною, обтічник якої було переміщено у корму і можливістю сідати на землю.
Італійська компанія Agusta побудувала ліцензійний варіант S-61R, названий AS-61R. Agusta випустила 22 вертольоти для ВПС Італії. Компанія завила, що може відновити виробництво протягом 36 місяців вертольотів AS-61Donald, David, ed..
Історія використання
Сполучені штати
Варіанти ВПС США служили у чисельних ескадрильях з рятування, а також у підрозділах які рятували космонавтів, ескадрильях відновленнях Військового Вертолітного Командування (MAC), рятувальних ескадрильях Бойового повітряного командування (ACC) та у більшості командних підрозділах ВПС США по всьому світі. Вертольоти також використовували у чисельних рятувальних ескадрильях Резерву повітряних сил і Повітряних силах Національної гвардії. Усі вертольоти ВПС HH-3E були списані у 1990-х і були замінені на HH-60G Pavehawk.
HH-3F Pelican був надійною робочою конячкою берегової охорони США наприкінці 1960-х до списання наприкінці 1990-х. Усі HH-3F було замінено на HH-60J Jayhawk і всі ці вертольоти було оновлено до версії MH-60T Jayhawk.
Трансатлантичний переліт У період з 31 травня по 1 червня 1967, два вертольоти HH-3E ВПС США зробили перший безпосадковий переліт через Атлантичний океан. Вирушивши у ранні часи з Нью-Йорку два вертольоти прибули у 1967 на виставку у Ле Бурже через 30 годин 46 хвилин польоту.«HH-3E» . «Paris Week» . Переліт потребував 9 дозаправок у польоті. Обидва вертольоти були пізніше втрачені під час бойових дій Південно-східній Азії у 1969 та 1970.
Нагороди Через особливість бойових операцій, особливо у Південно-східній Азії, багато екіпажів H-3 отримали почесті і нагороди. Найвищою американською військовою нагородою, Медаллю Пошани, було нагороджено капітана Геральда Янга, ВПС США, 9 листопада 1967. Янг пілотував вертоліт HH-3E, AF серійний номер 66-13279, з 37-ї пошуково-рятувальною аерокосмічної ескадрильї у спробі врятувати розвідувальну групу спеціальних сил армії США яка втрапила під ворожий вогонь у Лаосі. Коли його вертоліт було збито, він вибрався з-під охоплених полум'ям уламків і, не зважаючи на поранення, протягом 17 годин ухилявся від потрапляння до полону до того як його врятували. Завдяки зусиллям капітана Янга, ті хто вижив у падінні, а також загиблі були пізніше врятовані.«Vietnam War Medal of Honor Recipients» .
Італія
Італійська компанія Agusta почала випуск у 1974 і поставили 22 вертольоти для заміни Grumman HU-16 Albatross який використовували для пошуково-рятувальних операцій ()ПРО на морі. Італійський вертоліт AS-61R виконував пошуково-рятувальні операції під назвою HH-3F у мирний час і C/SAR (Combat SAR) у воєнний час. Усі вертольоти розділені на 5 підрозділів 15° Stormo Stefano Cagna і розташовані на 4 базах по Італії.
З 1993 15° Stormo почали виконувати завдання по евакуації цивільних під час природних катастроф і стихійних лих в Італії. 15º Stormo також використовували у ПРО у ворожих зонах у кількох операціях де використовувалися ВПС Італії — Сомалі, Албанія, Боснія, Косово, Ірак і Афганістан.
ВПС Італії списали вертольоти HH-3F 26 вересня 2014 замінивши їх на вертольоти AgustaWestland AW139«Il portale dell'Aeronautica Militare — Cerimonia di phase-out dell'HH-3F» .
Варіанти
S-61R Військовий транспортний вертоліт, нумерація компанії Сікорський. HR3S-1 Пропонований КМП транспортний вертоліт, скасовано S-61R-10 Робочий прототип Сікорського, піднявся у повітря 17 червня 1963. S-61R-12 Один вертоліт створений за стандартами HH-3F для ВПС Аргентини. CH-3C Транспортний військовий вертоліт дальнього радіуса дії для ВПС США, побудовано 75. CH-3E Транспортний військовий вертоліт дальнього радіуса дії для ВПС США, побудовано 45. HH-3E Jolly Green Giant Пошуково-рятувальний вертоліт дальнього радіуса дії для ВПС США, побудовано 10 і перероблено з CH-3E. MH-3E Версія для спеціальних операцій ВПС США. VH-3E Транспорт для VIP-осіб ВПС США. HH-3F «Pelican» Пошуково-рятувальний вертоліт дальнього радіуса дії для берегової охорони, побудовано 40. AS-61R (HH-3F Pelican) Пошуково-рятувальний вертоліт будувався з 1974 за ліцензією в Італії компанією Agusta, побудовано 22.
Оператори
Військові оператори
Повітряні сили Тунісу«World Air Forces 2013» (PDF).
Цивільні оператори
Carson Helicopters«A 21st Century S-61» (PDF). Erickson«Ericson fleet» . ericksonaviation.com.
Колишні оператори
Повітряні сили Аргентини«World Air Forces 1981 pg. 40» . flightglobal.com.
Повітряні сили Італії«Italian Air Force retires HH-3F».
Департамент шерифу округу Сан-Бернардіно"S.B. Sheriff's Dept. Повітряні сили США«USAF Sikorsky s-61 H-3» . «World Air Forces 1981 pg. 100» . flightglobal.com. Берегова охорона США«HH-3F Pelican Medium Range Recovery (MRR)» . globalsecurity.org.
Вертольоти-пам'ятники
Аргентина S-61R-12 H-02 колишній президентський вертоліт у Національному музеї аеронавтики у Мороні, Аргентина
США CH-3E AF Ser. No. 62-12578 знаходиться на зберіганні у Повітряному музеї Янкі у Чино, КаліфорніяSikorsky S-61R (CH-3C) Yanks Air Museum. CH-3E AF Ser. No. 62-12581 на виставці авіабази Едвардс, Каліфорнія CH-3E AF Ser. No. 63-9676 у Національному музеї повітряних сил США, на авіабазі Райт-Паттерсон, Огайо CH-3E AF Ser. No. 65-5690 в Аерокосмічному музеї Каліфорнії, аеропорт Макклін (колишня авіабаза Макклін), Сакраменто, Каліфорнія CH-3E AF Ser. No. 65-0799 на виставці авіабази Девіс-Монтен, Аризона, але демонструється з хвостовим номером/AF Ser. No. 65-5692, Позивний PONY 12. HH-3E AF Ser. No. 64-14232 на виставці авіабази Кіртланд, Нью-Мексико. HH-3E AF Ser. No. 65-12784 у Польовому повітряному парку Гарлбарт, Гарлбарт Філд, Флорида HH-3E AF Ser. No. 65-12797 у Каролінському Авіаційному музеї, міжнародний аеропорт Шарлотт Дуглас, Шарлотт, Північна Кароліна HH-3E AF Ser. No. 66-13290, на якому Ліланд Т. Кеннеді отримав перший з двох своїх Хрестів Повітряних сил, на виставці бази Національної гвардії Фресіс С. Габрескі, Нью-Йорк HH-3E AF Ser. No. 67-14703 у експозиції Музею Авіації, авіабаза Робінсон, Джорджія HH-3F USCG 1455 у залі авіаційної слави Нью-Джерсі, Тетерборо, Нью-Джерсі HH-3F USCG 1476 в експозиції музею. Pima Air & Space, поруч з авіабазою Девіс-Монтен у Туксоні, Аризона HH-3F USCG 1484 виступає гостьовою спальнею на курорті Вінвіан у Моррісі, Коннектикут HH-3F USCG 1486 у Національному музеї військово-морської авіації, військово-морська база Пенсакола, Флорида
Льотно-технічні характеристики (HH-3E)
Див. також
Примітки
Посилання Sikorsky HH-3E Jolly Green Giant — National Museum of the United States Air Force Sikorsky products US Coast Guard history page CH-3 , HH-3 and HH-3F Pelican pages on GlobalSecurity.org HELIS.com Sikorsky S-61/H-3/HSS-2 Database