Душанбе́ (, ; до 1929 року — Дюшамбе, 1929—1961 роки — СталінабадДушанбе у БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії) ) — столиця Таджикистану, найбільше місто, політичний, культурний й економічний центр країни. Розташоване в Гісарській долині на берегах річки Варзоб (Душанбинка). Таджицькою мовою Душанбе́ означає Понеділок.
Місто виникло як невелике поселення-кишлак, що у XIX — на початку ХХ століття було одним із жвавих торговельних пунктів східної частини Бухарського емірату. Із утвердженням радянської державності таджиків, Душанбе став столицею новоутвореної республіки, активно розбудовувався від 1930-х, особливо у 1950—1970-ті роки. З 1991 року Душанбе — столиця незалежної Республіки Таджикистан.
У місті зосереджено близько 40 % промислового потенціалу Таджикистану, тут проживає 12 % від загальної чисельності населення республіки (станом на 1 січня 2022 рік 1 201,8 тисяч осібРеспубліка Таджикистан. Демографічний огляд. на Офіційний сайт ООН ), й виробляється чверть внутрішнього валового продукту країни.
Умови здійснення містом функцій столиці Таджикистану визначає спеціальний Закон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан» від 13 грудня 1996 рокуЗакон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан» № 311 від 13 грудня 1996 року на www.base.spinform.ru . У місті розташовані центральні органи влади країни, головні і найбільші національні заклади освіти та культури, низка підприємств, представництва міжнародних організацій та іноземних держав, провідних світових компаній. Архітектурне обличчя міста визначає оригінальна (з використанням таджицьких мотивів) радянська і сучасна (2000-х років) забудова.
Географія і клімат
Місто розташоване на 38° північної широти й 68° східної довготи на висоті 750—930 м над рівнем моря в родючій і густонаселеній Гісарській долині.
Площа міста становить 126,6 км², загальна довжина вулиць, проїздів, набережних, мостів, тунелів — 705,6 км, площа зелених масивів і насаджень — 74 800 м² (станом на 1 січня 2004 рокуПаспорт міста Душанбе на Офіційний сайт м. Душанбе ). Через місто з півночі на південь протікає річка Варзоб (Душанбинка), що живить став у центрі міста; зі сходу на захід — Кафірніган. На півночі від міста знаходиться Варзобська ущелина, у якій розташовані численні бази відпочинку.
У Душанбе яскраво виражений континентальний клімат, із сухим і спекотним літом й вологими прохолодними зимами. Пересічна температура січня становить +1 °C, липня — +28 °C. Січневі температури у долинах коливаються від 0 до +2 °C, липневі температури в долинах коливаються від +23 до +30 °C.
Максимум опадів припадає на зимовий і весняний періоди, влітку і восени дощі падають рідко.
Населення
Чисельність населення Душанбе становить 1 201,8 тисяч осіб (2022) Динаміку його змінюваності демонструє нижче наведена таблиця:
Рік192619361956197119912002200620082012201420212022Населення, тис. осіб68322738858257966167974877911851202
Головна етнічна група міста — таджики (83,4 %), також проживають узбеки (9,1 %), росіяни і російськомовні (5,1 %), решта — 2,4 %
Рівень грамотності згідно з офіційними даними населення Душанбе становить 99,7 %.
Органи управління та адміністративний поділ
Організаційні, правові, економічні та соціальні умови здійснення містом Душанбе функцій столиці Таджикистану визначає Закон Республіки Таджикистан «Про статус столиці Республіки Таджикистан». Душанбе має власний герб.
Представницьку та виконавчу владу на території імста Душанбе здійснює представник Президента — Голова міста Душанбе. Структура виконавчого органу державної влади складається з апарату Голови міста, Органу виконавчої влади 4 районів столиці, управлінь, комітетів, відділів, інших підрозділів міського та районного рівнів. Наразі (2010) Головою міста Душанбе є Махмадсаїд Убайдуллоєвич УбайдуллоєвБіографія М. У. Убайдуллоєа на Офіційний сайт міста Душанбе , апарат Голови міста має 71 штатну одиницю, чисельність управлінь і пірозділів — 45 одиницьСтруктура виконавчого органу місцевої державної влади в місті Душанбе на Офіційний сайт міста Душанбе .
Місто Душанбе — єдине в Республіці Таджикистан місто з районним поділом, відтак Душанбинський Маджліс народних депутатів і міська виконавча влада набувають обласний статус на підставі Закону Республіки Таджикистан «Про державну владу на місцях». Душанбе складається з 4 районів: Ісмоїлі Сомоні (Ісмаїла Самані), Сіно (ібн Сіни), Фірдавсі (Фірдоусі) та Шохмансур (Шахмансура). Виконавчу владу в районах столиці представляють Голови районів.
Історія
Археологічні розкопки, що провадились у межах сучасного Душанбе, достеменно довели, що люди перебували в цій місцині ще наприкінці кам'яної доби, у добу неоліту, в IV—III тисячоліттях до н. е.Душанбе — столиця Республіки Таджикистан на Офіційний сайт м. Душанбе
Від першої згадки до 1930-х років
Найперша писемна згадка про Душанбе належить до 1-ї чверті XVII століття.
Душанбе виник на місці невеликого поселення (кишлака) на перехресті доріг, у якому по понеділках організовувався великий базар, звідси й назва міста («Душанбе» по-таджицьки — понеділокD. Saimaddinov, S. D. Kholmatova, and S. Karimov, Tajik-Russian Dictionary, Academy of Sciences of the Republic of Tajikistan, Rudaki Institute of Language and Literature, Scientific Center for Persian-Tajik Culture, Dushanbe, 2006.). До 1826 року кишлак називався Душанбе-Курган (тадж. Душанбе Қурғон), пізніше отримав назву на російський манер Дюшамбе. Перша мапа із зображенням Дюшамбе була складена в 1875 році. У той час на лівому березі ріки Варзоб розміщувалася фортеця.
Після спустошливого Каратазького землетрусу 8 вересня 1907 року гісарский бек Шохімардонкул задля власної безпеки разом з родиною оселився в Душанбе, де на той час містилась одна з підпорядкованих йому адміністративних одиниць (амлякдарство). Відтак, Душанбе фактично стає столицею Гісарського бекства. Відтоді поселення почало різко зростати — і на 1920 рік чисельність його населення досягла 14—16 тисяч осібІсторія міста Душанбе на www.naison.tj (сайт Найсон-груп) (підготовлено за матеріалами Тоджидіна Пірова, доктора сільськогосподарських наук, професора і Назаршо Назаршоєва, доктора історичних наук) .
У 1920 році останній емір Бухари Алім-хан, втікаючи від більшовиків, заснував у Душанбе свою резиденцію, але незабаром був вигнаний частинами Червоної армії, що наступали на місто. Наприкінці 1921 року місто було взято військами басмачів під керівництвом Енвера-паші, але 14 липня 1922 року знову підпало під владу більшовиків і було проголошене столицею Таджицької АСРР.
3 вересня 1924 року в Душанбе здійснив посадку перший літак. Ним керували льотчики Петро Камаров і Рашидбек Ахриєв, прилетівши з Бухари. В цьому році в Дюшанбе запрацювала перша аеростанція та аеродром, де в теперішній час розташовані приміщення Будинку друку та телекомпанії «Сафіна».
Із проголошенням міста столицею Таджицької АСРР почалося власне його будівництво — 27 квітня 1927 року Рада Народних Комісарів Таджицької республіки ухвалила постанову «Про будівництво міста Дюшамбе». Таку офіційну назву — Дюшамбе місто мало до 1929 року. Цього року Таджицька АСРР була перетворена в Таджицьку РСР, а місто отримало назву на честь тодішнього керівника радянської держави Йосипа Сталіна Сталінабад, і називалося так до 1961 року.
Розвиток міста у радянський час
Від 1930-х років починається бурхливий розвиток тодішнього Сталінабаду. До міста для його будівництва прибували архітектори, інженери, будівельники з Москви, Ленінграда, Києва, Харкова, ОдесиКоротка історія (Душанбе) на www.dushanbe21vek.freenet.tj («Душанбе. 21 століття.»).
У 1929 році в Душанбе була прокладена перша залізниця, що з'єднала місто з Ташкентом і Москвою. Це дало поштовх до розвитку в місті будівельної, текстильної, електро- і харчової промисловості, а також машинобудування. У січні наступного (1930) року в місті стала до ладу й почала випускати першу продукцію нова цегельня.
Протягом 1930—33 років у місті було зведено будівлю ТЕС, яка стала в Сталінабаді першою спорудою зі збірного залізобетону (будівництво було розпочато ще в 1930 році). У цьому ж (1933) році була введена в експлуатацію швейна фабрика. У жовтні 1936 року було споруджено перший залізничний вокзал у Душанбе.
У першій половині 1940-х років до ладу стали цементний, авторемонтний і електромеханічний заводи.
У роки Другої світової війни в Душанбе були евакуйовані десятки великих підприємств Москви, Ленінграда, Уралу та України; у лікарнях і шпиталях міста відновлювали своє здоров'я багато поранених воїнів Червоної армії; водночас тисячі душанбинців воювали на фронтах і чимало з них загинули в боях.
У 1950—1960-ті роки, вже по Другій світовій війні тривало масштабне будівництво міста — як житлових масивів, так і значних об'єктів адміністративного та громадського призначення. Від 1955 року розпочато тролейбусний рух у місті.
У 1972 році в Душанбе було пущено в експлуатацію автоматичну міжміську (і міжнародну) телефонну станцію.
У 1980 році Душанбе приймало 13-й за ліком Всесоюзний кінофестиваль.
Душанбе у 1990-ті — 2010-ті роки
9 вересня 1991 року Таджикистан проголосив незалежність, і Душанбе став столицею світської, демократичної, суверенної держави.
За півтора року до цього, у лютому 1990 року, в умовах відцентрових тенденцій в СРСР, у Душанбе сталися масові заворушення на підґрунті міжетнічних конфліктівЕтнічні заворушення в Душанбе // стаття в New York Times за 13 лютого 1990 року (перевірено 9 червня 2010 року). Ці події передували Громадянській війні в Таджикистані, що тривала у 1992—1997 роки, і згубно позначилась у тому числі на розвитку та соціально-економічних показниках Душанбе. Політична нестабільність, економічна криза і соціальне напруження 1990-х років спричинили еміграційні процеси, у результаті яких частка російського (і російськомовного) населення в країні (і в місті) істотно зменшилась.
Від кінця 1990-х у місті поступово відновлюється економіка та соціальний спокій. Визнанням внеску міста у справу «зміцнення цінностей миру, толерантності та солідарності в повсякденному житті» стало присудження в 2004 році Душанбе першої Премії ЮНЕСКО «Місто миру» за 2002—2003 рокиІнформація на офіційному сайті міста Душанбе .
Останнім часом (від кінця 1990-х років) Душанбе не раз ставало місцем проведення масштабних заходів і святкувань, зокрема і за участю міжнародних делегацій. Так, у місті помпезно відзначили 1100-ліття держави Саманидів (1999). У 2000 році в Душанбе проходила зустріч глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва. А 2003 року в місті відбувся Душанбинський Міжнародний форум з питної води, у якому взяли участь 50 держав і міжнародних організацій. Визнанням внеску міста у справу «зміцнення цінностей миру, толерантності та солідарності в повсякденному житті» стало присудження в 2004 році Душанбе першої Премії ЮНЕСКО «Місто миру» за 2002—2003 рр.
У листопаді 2007 року біля стін Палацу Вахдат терорист залишив у пластиковому пакеті бомбу. Єдиною жертвою став 77-річний чоловік, коли той узяв до рук пакет. Від вибуху повибивало шибки вікон Палацу Єдності. На відзначення 20-річчя незалежності Таджикистану (офіційна дата — 9 вересня 2011 року) в Душанбе був урочисто здійнятий національний прапор величезних розмірів (60 × 30 метрів) на рекордному — найвищому у світі флагштоці заввишки 165 метрів; тоді ж біля нього був споруджений монумент із зображенням державного гербаСамійло Кішка Міряються, у кого вищий. Новий рекорд у розмірі флагштока для національного прапора встановили в Таджикистані. // «Україна Молода» за 26 травня 2011 року. У цей же період — на початку вересня 2011 року в Душанбе відбувся ювілейний саміт СНД, у якому взяли участь 8 з 11 лідерів країн Співдружності, зокрема від України В. Янукович; обговорювались питання щодо сучасного становища і майбутього цього політичного утворення, а також міждержавного співробітництва у різних сферах країн-учасниківУ Душанбе відкрився саміт СНД // повідомлення за 3 вересня 2011 року від Кореспондент.net.