В Україні, як і в більшості країн світу, функціонує дворівнева банківська система, яка складається з Національного банку України на першому рівні та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені та діють на території України, на другому рівні.

Національний банк України (НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України — гривні. До інших функцій НБУ, зокрема, належать формування грошово-кредитної політики країни, емісія національної валюти, емісія цифрових грошей Національного банку, здійснення валютного регулювання, забезпечення накопичення та зберігання золотовалютного резерву та здійснення операцій із золотовалютним резервом та банківськими металами.

Національний банк України надає кредити рефінансування комерційним банкам, управляє їх касовими резервами та забезпечує розрахунки між ними. Він не може володіти їх акціями (державні комерційні банки в Україні належать Уряду, а не НБУ), кредитувати та приймати депозити від приватних осіб та компаній. Отримання прибутку не є основною метою НБУ, але він може виникати в процесі його діяльності.

Крім нагляду за банківськими установами, Національний банк України також регулює діяльність небанківських фінансових установ і ринок небанківських фінансових послуг (страхові, лізингові, колекторські та інші фінансові компанії, кредитні спілки, ломбарди тощо).

Отримання прибутку, через надання банківських послуг фізичним і юридичним особам, установами та організаціям, через здійснення іншої інвестиційної діяльності, у спрощеному розумінні, є основною метою діяльності комерційних банків. Національний банк України не використовує термін «комерційні» відносно до банківської системи України та поділяє банки на такі групи:

банки з державною часткою — банки, в яких держава прямо чи опосередковано володіє часткою понад 75 % статутного капіталу банку; банки іноземних банківських груп — банки, контрольні пакети акцій яких належать іноземним банкам або іноземним фінансово-банківським групам; банки з приватним капіталом — банки, в яких серед кінцевих власників істотної участі є один чи кілька приватних інвесторів, що прямо та/або опосередковано володіють не менше ніж 50 % статутного капіталу банку.

Всі банки України, що мають чинну банківську ліцензію, відповідно до законодавства, є учасникам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За 2022 рік в Україні кількість діючих банків скоротилась на 4 та станом на 1 січня 2023 року працювало 67 банків. Загальні активи банківської системи на 01.01.2023 склали 2,351 трлн грн., що на 14 % більше ніж на початок 2022 року (2,053 трлн грн. на 01.01.2022). Активи в іноземній валюті зросли за рік на 25 %, з 583 млрд грн (в еквіваленті) станом на 01.01.2022 до 731 млрд грн. відповідно на початок 2023 року.

На початок 2023 року на території Україні працювало 5336 відділень діючих банків. За 2022 рік кількість відділень скоротилась на 180 проти 5516 станом на 01.01.2022. 10 банків працювали без відділень.

У 2023 році Національним банком України було відкликано ліцензію в 4 банків. Таким чином, станом на 01.01.2024 року в Україні працювало 63 банки. За 2023 рік банки отримали 83,2 млрд грн чистого прибутку. Із червня до грудня 2023 року обсяги чистих гривневих корпоративних кредитів збільшилися на 7,7 %.

У 2024 році 1 банк припинив банківську діяльність без припинення юридичної особи.

Станом на 01.01.2025 року в Україні мали чинну банківську ліцензію 62 банки, серед яких 26 — з іноземним капіталом, а з них 19 — зі 100 % іноземним капіталом. Працювало 4948 відділень діючих банків. Загальна сума активів банківської системи станом на 01.12.2024 становила 3,258 трлн. грн.

Історія банківської системи Банківська справа в українських землях, які знаходилися під владою Російської імперії, починається із державних банків. У 1860 році було відкрито контори Державного банку Російської імперії у Києві, Харкові, Одесі та відділення у Полтаві. Згодом створювалися іпотечні банки: Земський банк Херсонської губернії в Одесі (1864), Харківський (1871), Київський (1872), Бессарабсько-Таврійський в Одесі та Полтавський земельний банки. Були створені також відділення російських державних іпотечних банків (Селянського поземельного та Державного дворянського земельного).

20 жовтня 1868 року в Києві запрацював перший приватний банк. Він так і називався —Київський приватний комерційний банк. Установа пропрацювала 50 років і закрилася лише  після приходу до влади більшовиків. Як у цілому і решта приватних банківських установ.

Певні спроби створити самостійну банківську систему робилися за часів незалежності України. У січні 1918 року Київську контору Державного банку Російської імперії та його місцеві установи було перетворено в Український державний банк та його відділення. Майно ліквідованих українських представництв Дворянського земельного і Селянського поземельного банків було передане створеному 23 серпня 1918 року Державному земельному банку. Функціонували також відділення державних ощадних кас. Але непевна політична ситуація та воєнні дії не сприяли активній діяльності фінансових інститутів. За часів перебування України у складі Радянського Союзу банківська система складалася із Державного банку СРСР і галузевих банків, які повністю належали державі. У 30-х роках XX століття довгостроковим кредитуванням займалися спеціалізовані банки: Банк довгострокового кредитування промисловості й електрогосподарства, Центральний банк комунального господарства і житлового будівництва, Центральний сільськогосподарський банк та інші. Державний банк здійснював короткострокове кредитування й міжнародні розрахунки, обслуговував державний бюджет, складав план кредитування господарства, організовував грошовий обіг і розрахунки.

Новий етап розвитку банківської системи України розпочався з відновленням української незалежності. Протягом 1991—1992 років НБУ починає перереєстрацію комерційних банків, які були зареєстровані Держбанком СРСР. Акціонуються державні банки, відбувається процес перетворення державних спеціалізованих банків на комерційні. Державні банки Промінвестбанк СРСР, Агропромбанк, Укрсоцбанк акціонуються, а вірніше приватизуються персоналом банків і основними клієнтами.

На другому етапі (1992—1993 рр.) з'являються банки «нової хвилі» − Аваль, Інко, Відродження, Трансбанк, ПриватБанк. У цей самий період починається масове створення дрібних банків, які при невеликих капіталах заробляли гроші на інфляційних процесах. Кінець 1992 р. — 133 банки, 1993 р. — 211, на кінець 1995 р. — 230 банків.

Третій етап (1994—1996 рр.). Припинилися інфляційні процеси і запроваджена система регулювання діяльності банків (1994 р. − ліквідовано 11 банків, 1995 р. — 20, 1996 р. — 45 банків). Відкриваються представництва іноземних банків, близько 70 банків змінили власників. Водночас немає єдиної концепції становлення і розвитку банківської системи.

Четвертий етап (1996—1998 рр.). Відбувається стабілізація банківської системи, посилення контролю і запровадження національної валюти — гривні.

Наприкінці 1998 року банківська система України складалась із 214 банків, які мали 2321 філію.

До початку російсько-української війни 2014 року фінансовий сектор України був недостатньо розвиненим і значною мірою заснованим на банках. Протягом 2015—2019 рр. банківський сектор України зіткнувся з комплексом проблем, основна частина яких має загальноекономічний характер, а частина — породжена невиваженою політикою Національного банку України.

Травматичний досвід країни під час переходу від планової до ринкової економіки — у поєднанні зі слабкими інституціями та значною нерівністю (а, отже, невеликою базою місцевих інвесторів) — стримував розвиток фінансових ринків. Внаслідок цієї кризи та запровадження належного нагляду з боку Національного банку України (НБУ) частка непрацюючих кредитів (NPL) виросла з менш ніж однієї п'ятої обсягу кредитів у 2013 році до понад половини всіх кредитів у 2017 році.

Діючі банки