Єпископ Іоаким (у миру Іван Федорович Струков (, с. Нелжа ( Новомикільське Усманского повіту Тамбовської губернії — , с. Карачун (нині Воронезька область)) — єпископ Православної російської церкви, єпископ Переяславський (1727—1730 рр.)
Походження
Народився в 1674 році в сім'ї священика Федора Івановича Струкова. Після досягнення повноліття поїхав у Москву, де одружився.
Священник У 1696 році був призначений священиком приділу Святого Георгія кремлівського Благовіщенського собору.
Монах
У 1712 році овдовів і прийняв постриження в Чудівському монастирі з ім'ям Іоаким. Через два роки був зведений у сан ігумена і призначений настоятелем Селіжарова монастиря. Ще через два роки був переведений назад у Чудівський монастир на посаду келаря, а потім до Петербурга в Олександро-Невський монастир. 24 грудня 1721 р. Іоаким був призначений архімандритом московського Донського монастиря.
Єпископ
У 1726 році Іоаким був призначений керуючим Московською духовною консисторією. А в 1727 році — імператор Петро II наказав призначити Іоакима єпископом Переяславським, вікарієм Київської митрополії. 4 червня 1727 року відбулася єпископська хіротонія Іоакима, яку звершили архієпископ Новгородський і Великолуцький Феофан Прокопович, єпископ Астраханський і Ставропольський Лаврентій Горка і єпископ Воронезький і Єлецький Лев Юрлов.
8 червня 1730 року за наказом імператриці Анни Іоанівни Іоаким був переведений на Воронезьку кафедру. При ньому в Воронежі було закінчено будівництво кафедрального Благовіщенського собору (освячений 9 листопада 1735)
Він приділяв особливу увагу підготовці священнослужителів, організувавши при архієрейському будинку школу.
Смерть
Помер єпископ Іоаким 1 вересня 1742 року в архієрейській вотчині селі Карачуні. По річці його тіло доставили до Воронежа і 26 вересня поховали в боковому вівтарі Іоанна Милостивого Благовіщенського собору.
Примітки
Джерела
Сергий (Петров), архиепископ. История Воронежской епархии от ее учреждения до наших дней (в четырех частях). Ч. II. Воронеж–Минск–Одесса, 1961—1968. Машинопись. С.268–270. Болховитинов Е. А. Историческое, географическое и экономическое описание Воронежской губернии. Воронеж, 1800. С. 204—206. Веселовский С. Б. Дьяки и подьячие XV—XVII вв. М., 1975. Глазьев В. Н. Власть и общество на юге России в XVII в.: противодействие уголовной преступности. Воронеж, 2001. С. 348—350. Епископ Иоаким Федорович Струков // Воронежские епархиальные ведомости. 1902. № 13. С. 423—437. Поликарпов Н. И. Из Синодика Святителя Митрофана: Жизнеописания воронежских архиереев // Воронежские епархиальные ведомости. 1896. № 18. С. 752—756. Русский биографический словарь: Ибак — Ключарев. СПб., 1897. С. 177. Николаев А. Исторические сведения о Воронежской духовной семинарии от основания ее до преобразования в 1814 г. // Воронежские епархиальные ведомости. 1866. № 15. С. 346—353; № 20. С. 458—463; № 22. С. 517—523; № 23. С. 545—535.
Посилання
Єпископ Воронезький і Єлецький Іоаким (Струков) (1730—1742) Іоаким (Струков)