Юрґен Вагнер (; 9 вересня 1901, Страсбург, Німецька імперія — 27 червня 1947, Белград, Югославія) — німецький офіцер Ваффен-СС, бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям.
Біографія
Ранні роки Юрґен Вагнер народився 9 вересня 1901 року в місті Страсбург. У 1921-26 роках служив в рейхсвері. 15 червня 1931 році Вагнер вступив в НСДАП (партійний квиток № 707 279), 1 листопада — в СС (службове посвідчення № 23 692). У 1933 році зарахований до Лейбштандарту СС «Адольф Гітлер», в 1939 році переведений в штандарт СС «Дойчланд».
Друга світова війна Юрґен Вагнер взяв участь в Польській, Французькій, Балканській кампаніях і в боях на Східному фронті. З 8 липня 1941 був командиром моторизованого полку СС «Дер Фюрер» моторизованої дивізії СС «Райх». З 1 вересня 1941 командував 11-м гірськострілецьким полком СС гірської дивізії СС «Норд». У листопаді 1941 був тяжко поранений. З травня 1942 року був командиром полку СС «Германія» в складі дивізії СС «Вікінг».
В 1944 році командував полком СС «Ландсторм Недерланд», потім 4-ю добровольчою панцергренадерською бригадою СС «Недерланд». Одночасно в квітні — травні 1944 року тимчасово виконував обов'язки командира 4-ї поліцейської панцергренадерської дивізії СС. 10 лютого 1945 року призначений командиром 23-ї добровольчої панцергренадерської дивізії СС «Недерланд», створеної на базі 4-ї добровольчої панцергренадерської бригади СС «Недерланд».
Життя після війни У травні 1945 року здався англо-американським військам, був переданий югославській владі. Процес у справі Вагнера проходив в Зренянені 29 травня — 6 червня 1947 року. Юрґен Вагнер був засуджений до смертної кари і повішений 27 червня 1947 року в Белграді.
Сім'я Був одружений, мав дочку.
Звання Манн СС (15 червня 1931) Шарфюрер СС (15 березня 1932) Труппфюрер СС (2 квітня 1932) Штурмфюрер СС (20 квітня 1933) Штурмбаннфюрер СС (1 жовтня 1933) Оберштурмбаннфюрер СС (4 липня 1934) Штандартенфюрер СС (1 вересня 1941) Оберфюрер СС (9 листопада 1942) Бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС (20 квітня 1944)
Нагороди
Німецький Олімпійський знак 2-го класу Німецький кінний знак в сріблі Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Залізний хрест 2-го класу (16 травня 1940) 1-го класу (1 липня 1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі (31 березня 1941) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецький хрест в золоті (8 грудня 1942) як штандартенфюрер СС і командир моторизованого полку СС «Германія» Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Лицарський хрест (24 липня 1943) як оберфюрер СС і командир 9-го панцергренадерського полку СС «Германія» Дубове листя (№ 680) (11 грудня 1944) як бригадефюрер СС і генерал-майор Ваффен-СС і командир 4-ї добровольчої панцергренадерської бригади СС «Недерланд»
Джерела
Schulz, Andreas, Wegmann Günter, Zinke, Dieter: Die Generale der Waffen-SS und Polizei: Lammerding-Plesch, Biblio-Verlag, 2003, ISBN 978-3-7648-2375-7.
Yerger, Mark C. (2005). German Cross in Gold Holders of the SS and Police, Volume 2, "Das Reich: " Karl-Heinz Lorenz to Herbert Zimmermann. San Jose, CA: R. James Bender Publishing. ISBN 0-912138-99-8