Бенч — мова, що належить до афразійської макросімʼї, омотської сімʼї. Поширена в Ефіопії (Область Народностей Південної Ефіопії). Вивчається в школах, виходять радіопередачі.

Писемність Писемність мови бенч заснована на латиниці (введена у 2008 році) та ефіопському письмі.

Ефіопське письмоPrinciples and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21—22. МФАሀሁሂሃሄህሆ ሉሊላሌልሎ ሑሒሓሔሕሖ ሙሚማሜምሞ ሡሢሣሤሥሦ ሩሪራሬርሮ ሱሲሳሴስሶ ሹሺሻሼሽሾ ⶡⶢⶣⶤⶥⶦ ቁቂቃቄቅቆ ቡቢባቤብቦ ቱቲታቴትቶ ቹቺቻቼችቾ ⶩⶪⶫⶬⶭⶮ ኑኒናኔንኖአኡኢኣኤእኦ ኩኪካኬክኮ ዉዊዋዌውዎ ዙዚዛዜዝዞ ዡዢዣዤዥዦ ⶱⶲⶳⶴⶵⶶ ዩዪያዬይዮ ዱዲዳዴድዶ ጁጂጃጄጅጆ ጉጊጋጌግጎ ጡጢጣጤጥጦ ጩጪጫጬጭጮ ⶹⶺⶻⶼⶽⶾ ጱጲጳጴጵጶ ጹጺጻጼጽጾ ፑፒፓፔፕፖМФА Для передачі приголосних звуків, за якими не слідують голосні, використовують складові знаки з прикріпленим голосним []. З голосним [] є тільки два складових знаки: ሀ [] і አ []. Для передачі на письмі ретрофлексних приголосних було створено нові складові знаки: ⶹ [], ⶺ [], ⶻ [], ⶼ [], ⶽ [], ⶾ []; ⶱ [], ⶲ [], ⶳ [], ⶴ [], ⶵ [], ⶶ []; ⶩ [], ⶪ [], ⶫ [], ⶬ [], ⶭ [], ⶮ []; ⶡ [], ⶢ [], ⶣ [], ⶤ [], ⶥ [], ⶦ []. Інші знаки Знак Назва   ፥ тональнапозначка Тони на письмі позначаються знаком ፥ (бенч — тональна мова)Klaus Wedekind. «Why Benchʼ (Ethiopia) has five level tones today».Principles and specification for mnemonic Ethiopic keyboards. Ст. 21..

Латинське письмоTekle Gizaw. «English-Benc'non-Amharic school dictionary». Ст. iv. A a B b C c Ch ch Cʼ cʼ D d E e G g H h I i K k L l M m N n O o P p Pʼ pʼ Q q R r S s Sh sh T t Ts ts U u V v W w X x Xh xh Xs xs Xʼ xʼ Y y Z z Zh zh Zʼ zʼ

Примітки

Література Breeze, Mary J. 1986. «Personal pronouns in Gimira (Benchnon).» In Ursula Wiesemann (ed.), Pronominal systems, 47-69. Tübingen: Gunter Narr. Breeze, Mary J. 1988. «Phonological features of Gimira and Dizi.» In Marianne Bechhaus-Gerst and Fritz Serzisko (eds.), Cushitic — Omotic: papers from the International Symposium on Cushitic and Omotic languages, Cologne, January 6–9, 1986, 473—487. Hamburg: Helmut Buske Verlag. Breeze, Mary J. 1990. «A Sketch of the Phonology and Grammar of Gimira (Benchnon)». In Richard J. Hayward (ed.), Omotic Language Studies, 1-67. London: School of Oriental and African Studies, University of London. Rapold, Christian. 2006. Towards a grammar of Benchnon. PhD thesis, University of Leiden. Wedekind, Klaus. 1983. «A six-tone language in Ethiopia: Tonal analysis of Benč non (Gimira).» Journal of Ethiopian Studies 16: 129-56. Wedekind, Klaus. 1985a. «Why Bench’ (Ethiopia) has five level tones today.» In Ursula Pieper and Gerhard Stickel (eds.), Studia linguistica diachronica et synchronica, 881—901. Berlin: Mouton. Wedekind, Klaus. 1985b. «Thoughts when drawing a map of tone languages.» Afrikanistische Arbeitspapiere 1: 105-24. Wedekind, Klaus. 1990. «Gimo-Jan or Ben-Yem-Om: Benč — Yemsa phonemes, tones, and words.» In Richard J. Hayward (ed.), Omotic language studies p. 68-184. London: School of Oriental and African Studies, University of London.

Додаткові джерела і посилання Текст мовою бенч (ефіопське письмо). Сайт мовою бенч (ефіопське і латинське письмо).