Андрій Володимирович Малінович ( 26 березня 1975, м. Тернопіль, Україна) — український актор. Заслужений артист України (2016). Син Тамари, чоловік Оксани Маліновичів.
Життєпис Андрій Володимирович Малінович народився 26 березня 1975 року в місті Тернополі, Україна.
Закінчив акторське відділення Тернопільського музичного училища (1998, курс В'ячеслава Хім'яка); Київську державну академію керівних кадрів культури і мистецтв (2008, нині Національна академія).
Від 1998 — актор Тернопільського академічного обласного драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.
Заслужений артист України з 2016 року.
З вересня 2024 року працює доцентом кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Ролі У театрі Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя), Ламме («Тіль Уленшпігель», «Поминальна молитва» Г. Горіна), Гриць («У неділю рано зілля копала» О. Кобилянської), Едмунд («Дами і гусари» О. Фредро), Вадим («Квартет для двох» А. Крима) та інші. Микола («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Михайло, Марко («Не судилось», «Циганка Аза» М. Старицького), Сміхотвор («За щучим велінням» М. Кропивницького), Омелько, Бонавентура (, «Безталанні», «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого), Гриць («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Перелесник, Фарисей («Лісова пісня», «Ціною крові» Л. Українки), Лука («Патетична соната» М. Куліша), Степан («Коханий нелюб» Я. Стельмаха), Максим Перепутько («Сльози Божої Матері» за У. Самчуком), Вадим («Квартет для двох» А. Крима), Юрко («Гуцулка Ксеня» Я. Барнича), Ромео, Кассіо («Ромео і Джульєтта», «Отелло» В. Шекспіра), Скапен («Витівки Скапена» Ж.-Б. Мольєра), Едмунд («Дами і гусари» О. Фредро), Роландас («Казка про Моніку» Й. Шальтяніса), Макмерфі («Політ над гніздом зозулі» Д. Вассермана), Генрі Перкінс («Смішні гроші» Рея Куні).
У кіно Роман Карпенюк — «Один в полі воїн» (2003, режисери Г. Вірста, О. Мосійчук, «Захід-фільм»). Поміщик — «Безславні кріпаки» (2020, режисер Роман Перфільєв).
Нагороди «За кращу головну роль» (Ромео, «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра, 2002; фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют»); «За акторський ансамбль» (Діма, «Полювання на качок» О. Вампілова, 2007; фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют»); «За кращу головну роль» (Михайло, «Не судилось» М. Старицького, фестиваль «Прем'єри сезону», м. Івано-Франківськ, 2006); «За кращу чоловічу роль другого плану» (Степан, «Коханий нелюб» Я. Стельмаха, фестиваль «Золоті оплески Буковини», м. Чернівці, 2006). Відзнака Тернопільської міської ради (2014)
Примітки
Джерела Мельничук Б. Малінович Андрій Володимирович // Папуша І. І. Малінович Андрій Володимирович //
Література Бачик, С. Театральний капусник у редакції «Міста». З уст тих, у кого робота — суцільна комедія [Текст] / С. Бачик, В. Жила, А. Малінович // Місто. — 2013. — 27 берез. — С. 12 : фот. Малінович, А. «Я би ще вставав уночі до дитини…» [Текст]: за лаштунками в Оксани та Андрія Маліновичів: [інтерв'ю з акторами / провели] Ірина Папуша, Мар'яна Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. — 2016. — 4-10 трав. — С. 10 : фот. Собуцька, В. І солодко грає, і глибоко крає // Свобода. — 2001. — 17 берез. Садовська, Г. Міцніють крила молодих // Вільне життя. — 2002. — 1 черв.
Посилання