Марк Папі́рій Мугілла́н Атраті́н (; близько 450 до н. е. — після 411 до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою 418 і 416 років до н. є., консул 411 року до н. е.
Життєпис Походив з патриціанського роду Папіріїв, його гілки Мугілланів. Син Луція Папірія Мугіллана, консула 427 року до н. е. Завдяки родинному впливу доволі рано зробив кар'єру, проте щодо її проходження нічого невідомо.
Перша трибунська каденція У 418 році до н. е. у доволі молодому віці його обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Луцієм Сергієм Фіденатом і Гаєм Сервілієм Аксіллою. Зумів отримати право воювати проти міста вольсків Лабіки рішенням диктатора Квінта Сервілія Пріска Фідената.
Друга трибунська каденція У 416 році до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою разом із Квінтом Фабієм Вібуланом, Спурієм Навцієм Рутілом, Авлом Семпронієм Атраціном. Завдяки впливу Вібулана припинилися чвари між військовими трибунами. Також було підтверджено мир із сусідами. Разом з колегами при підтримці частині народних трибунів перешкодив прийняттю аграрного закону, запропонованого народними трибунами Салоніном Мецілієм і Марком Метілієм.
Консульський термін У 411 році до н. е. його було обрано консулом разом зі Спурієм Навцієм Рутілом. Разом з колегою змушений був боротися з наслідками потужного мору, в результаті якого Рим значною мірою знелюднив. До цього додалася нестача хліба. Тому Мугіллан й Рутіл доклали зусиль для забезпечення громадян харчами.
Подальша доля Марка Папірія Мугіллана невідома.
Джерела Тит Лівій, Ab Urbe Condita, IV 45,5-46,7; 47,8-48; 51,4-7 T. Robert S. Broughton, The Magistrates of the Roman Republic: Volume I, 509 B.C. — 100 B.C., New York, The American Philological Association, coll., 1951, p. 72-74, 76-77