Бори́с Порфи́рович Леви́тський (Левицький; , с. Андріївка (нині Макарівського району Київської області) — , Київ) — хоровий диригент, композитор, педагог.

Життєпис Народився на Київщині в родині священика. З юнацьких років працював вчителем і був диригентом селянських хорів.

Закінчив регентські курси при Херсонській музичній школі. Навчався в Київському музучилищі (клас теорії композиції Євгена Августовича Риба).

З 1907 займався музично-педагогічною діяльністю. Керував численними хорами.

Також брав участь в церковній діяльності, був учасником Всеукраїнського собору УАПЦ (Київ, 1921).

З 1933 працював з ансамблем Дніпропетровського радіокомітету, 1937 керував хором бібліотеки АН УРСР.

Репресований 1937 (20 листопада засуджений за першою категорією (протокол № 363) і розстріляний), реабілітований Верховним судом СРСР 1956 року.

Керував хорами Київський робітничий (1916) Бориспільський селянський (1921) Студентський ІНО (від 1922, Київ) Хорова капела у Вінниці (1918, був її організатором) Хор музичної школи в Переяславі, для якого написав «Заповіт» на слова Т. Шевченка Хорова капела «Рух» (1923, був її організатором) Ансамбль Дніпропетровського радіокомітету (з 1933) Хор бібліотеки АН УРСР (1937)

У репертуарі «Цигани» Р. Шуманна, «Ніч» Ш. Ґуно «Царева наречена» М. Римського-Корсакова «Нижегородці» Е. Направника «Але­ко» С. Рахманінова з хорових п'єс С. Танєєва («Прометей», «Увечері») з творів М. Лисенка («Б'ють пороги», «Туман хвилями лягає», «Вічний революціонер»), К. Стеценка («Сон», «Шевченкові»), М. Леонтовича («Льодолом», «Літні тони») з творів Східної Галичини — Д. Роздольського («Сонце заходить»), Г. Топольницького («Перебендя»), С. Людкевича («Вечір в хаті»).

Твори для мішаного хору — «Ще не вмерла Україна», «Військовий співаник» (початок 1920-х), три польські гімни, Літургія; для дитячого хору або тріо — «Янгол» та ін.; солоспіви — «Для тебе одної», «Признання».

Література Для тебе одної (Ноти): Романс для тенора або сопрано / Б. П. Левитський; Слова і музика Бориса Левитського. — К.: Власність автора, (1918—1919). — Друкарня «І. І. Чоколов». — 3 с.. Капела Рух // Музика. 1925. № 1 Капела Рух // Музика — масам. К., 1928. № 7 Пархоменко Л. Реабілітований посмертно // Музика. 1992. № 3

Джерела

Левитський Борис Порфирович //  — с. 358 Левитський (Левицький) Борис Порфирович / Л. О. Пархоменкоesu.com.ua Композитори України та української діаспори: Довідник / Антон Іванович Муха. — Музична Україна, 2004. — с. 172 Українська біографістика. Biographistica Ukrainica. Том 4. — BMT, 2008. — с. 213 Ефи­мов Л. Пули для них приготовили за­­дол­­го до ареста: Массовый отстрел музы­­кантов по разнарядкам ЦК ВКП(Б) // ЗН. 1997, 27 июня . Посилання