Арме́н Оганя́н (, при народженні Софія Емануїлівна Пірбудагян, ; 1887, Шамахи, Російська імперія (нині Азербайджан) — 1976, Мехіко, Мексика) — вірменська танцюристка, акторка, письменниця (мемуаристка, перекладачка), літературознавиця. Засновниця першого перського театру європейського типу.
Біографічні відомості Навчалася в школі пластики в Москві, а також в студії Станіславського. Деякий час працювала в Малому театрі.
Перші кроки (під сценічним іменем Армен Тер-Оганян) зробила у вірменському театрі в Баку.
Переїхавши до Ірану, заснувала перший перський театр європейського типу. У 1910 році в Тегерані перською мовою була представлена комедія Миколи Гоголя «Ревізор» у постановці Оганян, у якій вона виконала роль Марії Антонівни. Тут вона вивчила східні танці і, починаючи з 1911 року до початку 1930-х, виступала в багатьох країнах світу як «перська танцюристка», вперше показуючи на професійній сцені екзотичні старовинні танці народів Сходу і античності. Використовуючи методи «вільного танцю» Айседори Дункан під музику вірменських, російських та інших композиторів, Оганян продемонструвала танцювальні номери «Саломея», «У храмі Анаїт», «Зрада», «Гашиш», «Великий хан Шамахи» та інші.
Виступала в Лондоні, Брюсселі, Мілані, Софії, Бухаресті, Каїрі, в деяких містах США.
Влаштувавшись у Парижі, Оганян цілковито присвятила себе літературі: видала автобіографічні книги французькою мовою. Перша з них — «Шамаханська танцівниця» з передмовою Анатоля Франса (1918), яка була перекладена англійською, німецькою, іспанською, шведською, фінською та іншими мовами. Оганян також видала книги «В пазурах цивілізації» (1921), «В одній шостій частині світу» (нотатки з її подорожі до СРСР, 1928), «Соліст його величності» (1929) і «Сміх спокусниці змій» (1931).
Оганян мала відносини з впливовими представниками тодішньої паризької еліти, серед яких були політичний діяч Моріс Баррес, художник Еміль Бернар (створив її портрет і написав про неї книгу «Перська танцівниця»), прозаїк Андре Жермен, письменниця Наталі Барні.
У 1927 році Оганян одружилася з мексиканським дипломатом Македоніо Гарза, пізніше вони влаштувалися в Мексиці. Оганян вступила до мексиканської комуністичної партії. Живучи у Мексиці, вона займалася перекладацькою діяльністю, зокрема перекладала книги з російської на іспанську, писала монографії іспанською про російську, радянську та мексиканську літератури.
У 1958 році Оганян разом з чоловіком відвідала СРСР, була також у Вірменії і частину свого архіву подарувала Єреванському музеєві літератури і мистецтва.
Померла у 1976 році у Мехіко.
Особисте життя Армен Оганян була бісексуальною.Jul 31 Armen Ohanian Вона мала стосунки з чоловіками та жінками, зокрема художником Емілем Бернаром та акторкою Наталі Барні.brbl-dl.library.yale.edu
Вибрані книги, переклади Шамаханська танцівниця / La danseuse de Shamakha, Grasset, Paris, 1918. В пазурах цивілізації / Dans les griffes de la civilisation, Grasset, Paris, 1921. В одній шостій частині світу / Dans la sixième partie du monde (voyage en Russie), Grasset, Paris, 1928. Соліст його величності / Le soliste de Sa Majesté, B. Grasset, Paris, 1929. Сміх спокусниці змій / Les rires d'une charmeuse de serpents, Les Revues, Paris, 1931. Лев Толстой: життя, час, робота / Leon Tolstoi (1828—1910). Su vida, su época, su obra, Editorial Cimientos, Madrid, 1934. Шлях Максима Горького / La ruta de Máximo Gorki es la nuestra, Editorial Cimientos, México, 1935. Марксистський аналіз іспанської літератури / Un análisis marxista de la literatura española, México, 1937. Селянські війни в Росії у творчості Толстого / Las guerras campesinas en Rusia y Tolstoi, Editorial Cimientos, México, 1939. Мексиканська класика: Руїс де Аларкон, Жанна Асбаже, Лізард / Clásicos mexicanos. Ruiz de Alarcón. Juana de Asbaje. Lizardi, Editorial Cimientos, México, 1939. Почуття романтизму в творах Олександра Пушкіна / El sentido clasista del romanticismo y Alejandro Pushkin, Editorial Popular, México, 1938. Щаслива Вірменія / Armenia feliz, Editorial Cimientos, México, 1946. Середньовічна іспанська і мексиканська літератури / Literatura española medieval y clásicos mexicanos, Editorial Cimientos, México, 1956. Культура Мексики / México en la cultura, Editorial Cimientos, México, 1967. Спогади про дореволюційний Кавказ і мої поневіряння по світу / Recuerdos del Cáucaso pre-revolucionario y de mis andanzas por el mundo, primer tomo, México, Editorial Cimientos, 1969.
Примітки
Джерела The dancer of Shamahka, 1922, Pages 284 Bakhchinyan, Artsvi, and Matiossian, Vartan. «Շամախեցի պարուհին» (The Dancer of Shamakha), Yerevan, 2007.