Василь Васильович Лябик ( 29 травня 1949, Добромислі, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, нападник.
Біографія Народився в селі Добромислі Мінської області. В 1953 році його родина переїхала з Білорусі до Дніпродзержинська. У цьому місті Василь Лябик провів дитячі та юнацькі роки. В ДЮСШ займався футболом під керівництвом Бориса Ульянова — тренера, який підготував для команд майстрів Анатолія Боговика, Віктора Литовченка, Анатолія Гринька, Олександра Снитька, Володимира Федоренка та інВасилий Лябик: Блохин писал, что его карьера началась с моего голевого паса? Не помню этот ассист! . Після закінчення загальноосвітньої школи став гравцем місцевої команди «Прометей», котра виступала у першості СРСР серед колективів класу «Б».
Незабаром почали надходити пропозиції з обласного центра. Якщо Леоніду Родосу Лябик відмовив, то Валерій Лобановський, через військовий комісаріат, призвав молодого форварда на строкову службу. У сезоні-69 «Дніпро» здобув перемогу в своїй групі і вийшов до фінального раунду турніру, де разом з «Спартаком» із Орджонікідзе, вільнюським «Жальгірісом» і хабаровським СКА змагався за путівку до еліти радянського футболу. У вирішальних іграх сильнішою виявилася осетинська команда, а «дніпряни» завершили турнір на другому місці.
Наступний рік провів у дублі київського «Динамо», де разом з ним грали Олег Блохін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Онищенко тощо. За основний склад виходив у двох матчах: чемпіонаті СРСР проти «Пахтакора» (0:0) і кубковий — проти «Таврії» (2:1).
Після завершення військової служби повернувся до Дніпропетровська, туди його наполегливо кликав Валерій Лобановський. 1971 року його команда стала найсильнішою у першості першої ліги і отримала перепустку до групи найсильніших.
Василь Лябик став першим гравцем з Дніпропетровська, який отримав виклик до збірної СРСР, але поїхав в іншому напрямку — додому, де «весело» провів час. Порушення спортивної дисципліни привели до того, що 1975 року захищав кольори «Титана» (Армянськ), котрий виступав у чемпіонаті УРСР серед колективів фізичної культури.
Потім були півтора року в харківському «Металісті», котрий намагався пробитися до першої ліги, короткострокове повернення до «Дніпра» і завершення кар'єри в складі «Кривбаса».
Досягнення Переможець першої ліги (1): 1971 Переможець 3-ї підгрупи другої групи класу «А» (1): 1969 Другий призер чемпіонату УРСР (1): 1976
Статистика СезонКомандаЧемпіонатКубокЛігаІгриГолиІгриГоли1967«Прометей» Д-3 1968«Прометей» Д-3 1969«Дніпро» Д-241 12 2 01970«Динамо» (Київ) Д-11 0 1 0СКА (Київ) Д-213 1 — —1971«Дніпро» Д-239 7 2 01972«Дніпро» Д-112 5 3 01973«Дніпро» Д-110 2 3 01974«Дніпро» Д-16 1 3 01976«Металіст» Д-338 3 2 01977«Металіст» Д-318 2 2 0«Дніпро» Д-17 1 — —1978«Кривбас» Д-339 1 — —1979«Кривбас» Д-343 2 — —1980«Кривбас» Д-314 1 — — Усього за кар'єру Д-1 36 9 18 0Д-2 93 20Д-3 152 9
Примітки
Посилання
Наш Кройфф, которого мы не досмотрели