XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого середньовіччя. Населення Європи досягло максимуму; зростала кількість міст, значна частина з яких отримала магдебурзьке право. Продовжувалася боротьба за верховенство між церковною та світською владою. Виникли перші парламенти. Сформувалася Ганза. Упродовж століття виникла й досягла піку своєї могутності Монгольська імперія. Завоювання монголами Багдада поклало край золотій добі ісламу.

Внаслідок монгольської навали припинила існування Київська Русь. Київ втратив не тільки економічне й політичне, а й, з переїздом митрополитів до Володимира-на-Клязмі, релігійне та культурне значення. Зусиллями Данила Галицького досягло піку могутності Галицько-Волинське князівство. Виник і почав зростати Львів.

Політичні й релігійні діячі

Енріко Дандоло — дож Венеції. Іннокентій III, папа римський — понтифік у 1198—1216 роках. Франциск Ассізький (1182—1226) — засновник чернечого ордену францисканців. Клара Ассізька — засновниця жіночого чернечого ордену (аналога францисканців) — кларисок. Гонорій III, папа римський — понтифік у 1216—1227 роках. Григорій IX, папа римський — понтифік у 1227—1241 роках. Іннокентій IV, папа римський — понтифік у 1243—1254 роках. Фрідріх II Штауфен — король Сицилії та імператор Священної Римської імперії (помер у 1250 році) Карл I Анжуйський — король Сицилії з 1250 року. Чингісхан — завойовник Центральної Азії, великий хан Монгольської імперії. Також воював з Імперією Рання Цінь, завоював також Алтай, Маньчжурію, а також території біля Амура та його гирла.

Події Русь На початку століття Галицько-Волинське князівство очолював Роман Мстиславич, а Володимиро-Суздальське — Всеволод Велике Гніздо. Київ втратив своє політичне та економічне значення, але залишався релігійним та культурним центром. Роман Мстиславич загинув 1205 року в поході на Польщу. Після його смерті розпочалася боротьба за Галич і Володимир між різними княжими родами, в яку втручалися угорські й польські правителі. Тільки в 1230-х утвердилася влада сина Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького.

1223 року руські князі вперше зіткнулися з монголами. Вони на прохання половців про допомогу. Однак битва на Калці завершилася важкою поразкою. Масштабна татаро-монгольська навала розпочалася 1238 року, а 1240 року монгольські війська захопили й зруйнували Київ.

Новгородська республіка, де княжив Олександр Всеволодович Невський залишилася осторонь татаро-монгольської навали. 1240 року новгородський князь здобув перемогу над шведами в Невській битві, а 1242 року — над Лівонським орденом у Льодовому побоїщі. Після встановлення татарського іга руські князі повинні були отримувати ярлик на княжіння в Золотій Орді. Олександр Невський спочатку отримав ярлик на Київ, однак розорене місто його не цікавило, тож незабаром він добився ярлика на Володимир-на-Клязьмі.

Данило Галицький намагався знайти підтримку на Заході, однак марно. Повернувшись, він зміцнив Галицько-Волинське князівство. 1253 року Папа Римський надав йому титул короля. Угорщина та Польща теж потерпали від нападів ординців, зате значною силою стало Велике князівство Литовське, з яким Данило Галицький та його сини вели боротьбу впродовж 1240–1270-х років. Виникло місто Львів, куди змістився центр королівства за правління сина Данила Галицького Лева Даниловича. Було споруджено замки-фортеці в Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Після смерті Олександра Невського у Володимиро-Суздальському князівстві за владу боролися його сини Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький, використовуючи в цій боротьбі ординські загони. Руським князям також довелося брати участь у походах Орди на Литву, Польщу й Угорщину, а також у міжусобицях у самій Орді.

Перша половина — Формування «Києво-Печерського патерика» — видатної пам'ятки житійної літератури. У Галицькій землі було написано ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Поява в Київській Русі «Палеї» — збірника апокрифічних переказів на біблійні старозавітні теми Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття.

Візантія Четвертий хрестовий похід Хрестоносці захоплюють Константинополь (1204). На руїнах Візантії виникають два державні утворення: Латинська імперія зі столицею у Константинополі; залишки Візантії зі столицею в місті Нікеї. Відвоювання Константинополя нікейськими греками в союзі з генуезцями (конкурентами Венеції) та зникнення Латинської імперії (1261). Татаро-монгольська навала Реконкіста 16 липня 1212 року: кульмінаційний момент Відвоювання. Битва під Лас-Навас-де-Толоса. Велика Хартія Подорожі Марко Поло

Література Данте Аліг'єрі (1265—1321), останній поет середньовіччя, перший поет доби Відродження.

Архітектура

Арнольфо ді Камбіо, архітектор та скульптор, автор проєкту міського собору Флоренції, майбутньої Санта Марія дель Фйоре (відомий за документами з 1265 по 1302 рік). Побудова у Флоренції дзвіниці міського собору Реймський собор, розбудова у 1211 році, готика у Франції. Ам'єнський собор, початок будівництва у 1220 році. Собор Сен-П'єр в місті Бове, початок будівництва у 1225 році. Кельнський собор, (німецька готика), початок будівництва у 1248 році. Спорудження замків-фортець у Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Живопис Джотто (1266—1336), геніальний італійський художник.

Посилання XIII век  — сайт присвячений подіям і культурному життю XIII сторіччя.